21 липня у Центрі архітектури, дизайну та урбаністики “Порохова Вежа” розпочнеться новий проєкт куратора арт-центру Я Галерея Павла Гудімова, присвячений Львівській експериментальний кераміко-скульптурній фабриці. “Лабіринти ЛКСФ” — це виставковий проєкт про напівзабуте явище, що визначило вектор розвитку львівської школи кераміки у ХХ ст. Проєкт торкатиметься різноманітних аспектів осмислення художньої культури України ІІ-ої половини минулого століття, що розглядатимуться через призму діяльності творчого осередку Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики.
“Лабіринти ЛКСФ” — це дослідження про окремих художників та їхній творчий доробок, діяльність виробництва та його вплив на мистецьке середовище. Цей проєкт про митців, їхні переживання, а також про піднесення та занепад Львівської кераміко-скульптурної фабрики.
«Мені було дуже цікаво і я собі зрозуміла: це те, чим я хочу займатись, я хочу тут працювати, я хочу тут жити», — говорить керамістка Марія Курочка про свої перші враження від роботи на ЛКСФ. «Я цілий день працювала з 8 до 5, а тоді я спускалась вниз в майстерню і робила творчі роботи. Чоловік нарікав, що зовсім не присвячую часу сім’ї, хоча він теж був таким же фанатом кераміки: точив на гончарному колі», — згадує мисткиня.
Частиною проєкту є створення документального фільму про фабрику та укладання електронного каталогу виробів ЛКСФ (з подальшим регулярним його поповненням новими знахідками). Виставка репрезентує художню кераміку, скло, монументальне мистецтво — весь спектр виробництва за довгу, понад 50-літню історію діяльності фабрики.
«Виставка “Лабіринти ЛКСФ” — це спроба розібратись у ненаписаній історії Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики як особливого художнього підприємства другої половини ХХ ст. Ми прагнемо навести фокус на феномен тих художників, технологів і майстрів які створювали монументальне і декоративне мистецтво в радянські часи, в умовах боротьби з формалізмом і монументальної пропаганди. Ми створюємо проєкт про митців, які сформували школу, нову традицію і феномен львівського дизайну, кераміки, скла і скульптури. Це дворічне дослідження лягає в основу виставки, веб-каталогу та інших онлайн і офлайн проявів, що дозволяє зрозуміти важливість і виразність теми.
Зараз ми розкриваємо аудиторії загадки пов’язані зі створенням і зникненням фабрики, забуті й незабутні імена ЛКСФ. Ми багато років вишукували та збирали всією Україною твори цієї фабрики та вивчали архіви й документи, які можливо ніхто і не мріяв побачити. Цей проєкт є доказом потужного мистецького явища, яке поступово зникало із пам’яті нашої культури. Час пам’ятати ЛКСФ», — говорить куратор виставки Павло Гудімов.
Експозиція доповнюватиметься і змінюватиметься один раз на місяць, що буде наближувати глядача до динаміки фабричних процесів. За багатолітню історію фабрики пройшло чимало художників, кожному з яких по-своєму долучався до творення такого впізнаного сьогодні стилю ЛКСФ. Серед них і керамісти: Зеновій Береза, Борис Горбалюк, Петро Маркович, Іван Малишко, Зеновій Флінта, і скульптори: Валентин Борисенко, Іван Севера, Яків Чайка, Іван Самотос, Дмитро Крвавич, Теодозія Бриж, і склярі: Мечислава Павловський, Андрій Бокотей.
Паралельна програма проєкту включає виставки в арт-центрі Я Галерея Львів та онлайн лекторій. У експозиції Я Галерея будуть представлені персональні виставки митців та мисткинь, що працювали на ЛКСФ — Зеновія Флінти, Уляни Ярошевич та Ігоря Ковалевича.
Виставка триватиме 3 місяці.
