Тетяна Бей: Майбутній Музей Міста буде досліджувати та пізнавати міську ідентичність

  • 04.08.2020
  • 690 Переглядів

Цього року у Львові повинен запрацювати Музей Міста. Він буде розташований на площі Ринок у підземеллі Ратуші, де зараз активно тривають ремонтно-реставраційні роботи.  

Керівниця проекту Тетяна Бей розповіла ЛКП «Бюро спадщини» про те, чим Музей Міста буде відрізнятися від інших, про його першу виставку та роль містян у діяльності нової інституції.

Читайте нас у Telegram-каналі про спадщину t.me/spadshyna

Пані Тетяно, коли очікуєте відкриття Музею Міста і що залишилося для старту?

Плануємо завершити ремонт приміщень Музею восени. Проте підготовка першої виставки музею та організаційні питання щодо запуску можуть зайняти час до кінця року. 

Зараз у підземеллях Ратуші завершили прокладати інженерні мережі та комунікації, будемо приступати до оздоблювальних та пусконалагоджувальних робіт.

Паралельно ми запустили підготовку першої виставки. Наприкінці 2019 року відбулась презентація концепції виставки, а також логотипу та сайту Музею Міста, які були розроблені завдяки підтримці Українського культурного фонду

Чим Музей Міста буде відрізнятися від інших інституцій, які вже працюють у місті над питанням збереження спадщини?

У Львові дійсно є ряд інституцій, які досліджують презентують і адвокатують історію, архітектуру, спадщину. Музей Міста – це музей не історії, а історій, в тому числі звичайних повсякденних історій мешканців, без яких неможливе існування міста і його розвиток. 

Музей Міста – це музей без постійної експозиції, динамічний простір змінних виставок, що будуть втілювати місію: піднімати питання міської ідентичності і показувати взаємовпливи міста та його мешканців. 

Виставки музею матимуть міждисциплінарний характер, це своєрідна платформа для обговорення актуальних тем урбаністики, переосмислення історії та самоідентифікації зі спадщиною міста, творення сучасної міської культури.

Музей буде досліджувати і пізнавати міську ідентичність, через зв’язок із минулим, допомагати зрозуміти себе в сучасному контексті та вплинути на майбутнє міста. Можна сказати, що порівнюючи з іншими інституціями, це більше людиноцентричний музей, але в ньому суб’єктним є як місто, так і його мешканці. Ми будемо розглядати людину не лише як творця простору, але і як результат впливу міського середовища. 

Будемо працювати не лише з матеріальною, але й нематеріальною спадщиною, депозитарієм якої є власне локальна спільнота.

Якою буде перша експозиція і які завдання вона ставитиме?

Це виставка про дитинство, але не у контексті ностальгії, а у розрізі формування міської ідентичності. Виставкою хочемо показати, яким чином дитина у віці активного пізнання досліджує місто як середовище свого існування. Адже дитинство — час, коли формуються наші стосунки з містом, розуміння міста через повсякденні дії. Це історія про тих, хто обмежує і тих, хто допомагає, про небезпеки реальні й уявні, які очікують дитину, та досвід, який діти отримують, долаючи всі перешкоди у спробі підкорити собі місто. 

Проблематика, яку піднімає цей виставковий проект, сконцентрована на питаннях того, чи можемо ми, дорослі, зробити простір міста більш дружнім до дітей у віці активного пізнання? Як досвід пізнання міста в дитинстві вплинув на нас дорослих? Як стимулювати дітей розширювати межі сприйняття міста та забезпечити їм самостійність у цьому процесі? Як формувати ідентичність не лише із знайомою вулицею чи районом, але й з цілим містом? Адже шляхи наших звичних маршрутів, які ми вибудовуємо з дитинства формують для нас наше місто, яке ми знаємо і за яке несемо відповідальність. 

Хоч ми і знаємо, якою буде перша виставка, але ми не складаємо список тем на 5 років наперед. Наш запуск буде певним поштовхом для того, щоб до нас почали приходити цікаві куратори, цікаві ідеї, тому не хочемо нав’язувати якийсь тематичний графік на декілька років наперед. Ми плануємо роботу, схожу до «Мистецького арсеналу», який має конкурс виставкових проектів. Відсутність чіткого тематичного графіку дасть музею певну незалежність і гнучкість, завдяки чому він зможе реагувати на актуальні події та теми, бути майданчиком для дискусій, підлаштовуватись під ті реалії, які будуть відбуватися саме в той момент.

Чи вже маєте календарний план і напрацювання щодо інших активностей на рік?

Наша діяльність зараз сконцентрована довкола питання відкриття музею. Це з одного боку ремонтно-реставраційні роботи, з іншого – підготовка першої виставки. Тому всі наші активності довкола цього процесу. 

Зараз ми запустили збір об’єктів для виставки, готуємо відео та аудіо ролик із закликом ділитися власними спогадами, це проект  за підтримки програми «Фокус на культуру». Мали також заплановані активності в різних районах міста по збору матеріалів для виставки. Це мали б бути публічні події в різних районах міста, проте, через карантинні обмеження, ми відклали ці заходи.

Чи буде музей мати фонди чи постійні експозиції? 

У місті вже є великі музейні колекції, але, незважаючи на виставковий потенціал, існує брак приміщень для змінних виставок. Водночас тимчасові виставки, які можна оглянути у Львові, потребують впровадження нових механізмів формування концепцій. 

Тому Музей Міста не матиме власних фондів, проте забезпечить простір для презентації колекцій музеїв міста та особистих об’єктів, залучаючи різні інституції, кураторів та спеціалістів різних дисциплін до творення міждисциплінарних тимчасових виставок. 

З якими труднощами або несподіванками ви зіткнулися у своїй роботі?

Найбільшим викликом для нас стали ремонтно-реставраційні роботи в пам’ятці архітектури національного значення. Щодня виникають нові проблеми, нові перепони, які потрібно долати. Тому це є найбільше випробування для нас. 

Інші проблеми пов’язані з тим, що ми працюємо у тестовому режимі. Ми обрали для себе такий підхід, відповідно до якого тестуємо різні формати, різні моделі роботи, різні теми. І поглянувши на наші реалізовані проекти можна помітити певну непослідовність, але насправді ми пробуємо різні підходи до різних аудиторій, що працює, а що ні. 

Наприклад, під час «Pop Up Museum» ми закликали охочих приносити свої речі, свої історії і це себе виправдало. Відповідно, ми тепер знаємо, що цей формат цікавий і люди на нього реагують позитивно. Таким чином ми і працюємо.

Тепер ми вже готові працювати з новими ідеями і темами виставок. Ще одне випробування з’явиться тоді, коли запустимо конкурс на наступну виставку, тоді зможемо поглянути які в нас є куратори і хто нам готовий не лише запропонувати цікаву ідею, а ще й  її розробити і втілити в життя. Ми сподіваємося, що наш Музей підштовхне людей ставати кураторами і створювати виставки. 

У який спосіб плануєте залучати львів’ян до музею та взаємодії? 

Ми вже це робимо. Наприклад, нашим першим проектом був «Музей якого ще немає», під час якого ми збирали думки мешканців щодо того яким мав би бути Музей Міста. Ці дані ми опрацювали і звіряємося з ними тоді, коли готуємо нові проекти. Це був  наш перший проект залучення. 

Зараз, під час підготовки першої виставки, ми проводили фокус-групові дослідження на етапі створення концепції, де теж тестували тему виставки, щоб вона була цікава для трьох запрошених нами груп. Плануємо і надалі тестувати реакцію людей на наші проекти. Також оголосили збір об’єктів для виставки. 

В рамках «Фокус на культуру» ми отримали фінансування і зараз готуємо ролик, який буде рекламуватися, для того щоб люди ділилися своїми спогадами, історіями, особистими предметами для підготовки першої виставки Музею Міста. Маємо досвід залучення волонтерів до наших проектів, таким чином плануємо працювати і надалі.

А які можливості буде пропонувати музей для  експертного середовища?

Ми розглядаємо Музей Міста як платформу для реалізації незалежних кураторів, дослідників, які будуть щоразу залучені відповідно до теми виставки. Також це буде дуже хороша можливість волонтерам долучитись до роботи над виставковими проектами.

Чи є музеї, на які Ви рівняєтесь?

Переважно це музеї міст, які трансформували свою діяльність, або ж вона вийшла за межі лише збереження і презентації минулого. Окремо можу виділити Музей варшавської Праги, Музей міста Ґдині, Музей міста Гельсінкі, які мають переорієнтацію на людину, на їх історії, на залучення мешканців до створення музею, на активне включення їх в процес.

Подібні практики ми теж використовуємо і будемо втілювати. Наприклад, при підготовці виставки ми намагаємося підключати людей в процес створення виставки, а не лише в процес споглядання і користання готового продукту, як на етапі підготовки, так і під час виставки.Ми плануємо проводити різні активності, щоб люди мали можливість висловитись, подискутувати, переосмислити все, що вони побачать.

Що Вас особисто «драйвить» в цьому проекті?

В цей проект я прийшла приїхавши з Польщі, після програми «Gaude Polonia». Там півроку стажувалася в кращих музейних інституціях. Це був запал до того, щоб працювати і втілювати такі проекти у нас, у Львові. Відповідно, те, що мене найбільше «драйвить» – це можливість змінювати музейне середовище, показувати альтернативні проекти. Я вважаю, що наше музейне середовище мало б працювати по різному, мати різні проекти на різні аудиторії, відповідно, я сподіваюся, що Музей Міста займе свою нішу, залучить до прикладу, аудиторію віком 25-35 років, людей, які не дуже активно відвідують музеї, не бачать себе там, або ж не мають інтересу. Я сподіваюся, що ми запропонуємо такий формат, який і їх зацікавить. 

Хоч в нашій маленькій команді лише двоє людей, ми завжди підтримуємо одне одного, адже бажаємо відкрити цікаву культурну інституцію і сподіваємося, що імідж музею як такого в нашій країні зросте завдяки ще одному музею.

Слідкуйте і долучайтесь до Музею Міста через https://www.facebook.com/MuMiLviv/ та https://citymuseum.lviv.ua/

Розмовляв Андрій Бурда, Бюро спадщини