Формування вулиці
Вулиця Пекарська утворилася на місці дороги, прокладеної вздовж міських фортифікацій XVII століття. У 1618 році на цій вулиці було 44 будинки, переважно польські та русинські. У XVIII столітті вулиця поступово забудовувалася, а на початку XX століття стала промисловим центром Львова.
У 1844 році на вулиці відкрили купальню, а в 1914 році побудували готель «Краківський». В середині 1930-х років вулиця стала місцем протестів проти польської влади. У 1960-х роках тут проклали асфальтовану дорогу, а у 2013 та 2020—2021 роках відбулись реконструкції з оновленням інфраструктури, включаючи велодоріжки та нові хідники.
Будівничі та стилі
Будинок на вул. Пекарській, 69, зведений у 1912–1914 роках за ініціативою професора Володимира Лукасевича, є одним із перших прикладів архітектури модернізму в класицистичному стилі.
Хто ж власник?
Будинок був споруджений як дерматологічна клінічна лікарня.
Який вигляд має будинок?
Будинок на вулиці Пекарській, 69, збудований у 1912–1914 роках за ініціативою професора Володимира Лукасевича, є одним із ранніх прикладів модернізму в архітектурі, виконаного у класицистичному стилі. У його проєктуванні простежується повернення до палладіанських мотивів, що стало реакцією на стиль ар нуво (сецесію). Ця споруда, поряд з іншими знаковими будівлями Львова 1910-х років, ілюструє розвиток неокласицизму як частини загальноєвропейських культурних тенденцій.
Розташований напроти центрального корпусу Медичного університету, будинок має незначне зміщення на схід і відступає від червоної лінії забудови вглиб ділянки. Це триповерхова будівля з цокольним і мансардним поверхами, збудована з цегли, тинькована. У плані вона утворює видовжений прямокутник із трьома виступами крил на головному фасаді, які формують симетричну композицію. Центральний вхід розташований у середньому крилі. У бічних крилах облаштовані сходові клітки з двомаршевими сходами. Планування поверхів коридорного типу, з приміщеннями по обидва боки.
Основними композиційними акцентами є крила-ризаліти, завершені мансардними дахами. Бічні крила мають три осі, а центральний ризаліт, менший за розміром, завершується трикутним фронтоном із мансардним вікном. Вхід підкреслено колонним портиком в іонічному ордері з фронтоном. У внутрішніх частинах бічних крил розміщені колонні лоджії. Вікна прямокутні: на цокольному поверсі з лучковими перемичками, на мансарді – аркові, прикрашені профільованими обрамленнями із замковими каменями. Вертикальний ритм підкреслюється рустованими лізенами на верхніх поверхах. Нижній ярус виділено лінійним рустуванням і відділено від верхніх поверхів профільованою тягою.
Післявоєнна добудова з західного боку, виконана на рівні верхніх поверхів, порушує первісну симетрію будівлі. З південного боку облаштовано вхід зі сходами, прикрашений виступом із лучковим сандриком. Тильний фасад має асиметричну композицію, зі східним ризалітом, завершеним трикутним фронтоном. Оформлення стін і вікон заднього фасаду відповідає стилю головного фасаду.
З оригінальних елементів збережено дверне полотно головного входу та поручні сходів. Інтер’єри перебудовані. Перед головним фасадом облаштовано сквер із металевою огорожею, що відділяє його від вулиці. Тильний двір викладений бруківкою, а з західного боку зведено новий сучасний корпус.
Цікаві факти
Будинок на вулиці Пекарській, 69, вперше позначено на карті Львова у 1917 році. До 1936 року його планування вже набуло сучасного вигляду, включаючи західну добудову, тоді як у тиловій частині була невелика господарська споруда. Фотографія 1937 року показує, що західне крило спочатку було партерним, а верхні поверхи добудували в радянський період.
Будівництво дерматологічної клініки ініціював професор Володимир Лукасевич у 1912 році, і вже влітку 1914-го її завершили. У час російської окупації тут облаштували епідемічний шпиталь, а з поверненням австро-угорських військ — венеричний шпиталь. У 1920 році завдяки Лукасевичу клініку відкрили, зробивши її однією з найсучасніших у Польщі.
Після Другої світової війни клініка переїхала, а будівлю зайняла дирекція медінституту. Нині тут розташовані адміністративні та навчальні кабінети Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Що тут тепер?
Сьогодні будинок є головним корпусом Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.