Колишня кам’яниця Адольфа Сегаля, одна з найкращих будівель Львова в стилі сецесії. Споруджена у 1904-1905 рр. архітектурним бюро Уляма за проєктом архітектора Тадеуша Обмінського. Співавтором проєкту вважається Зиґмунт Кендзерський. Кам’яниця первісно збудована як чиншова (прибуткова), тобто приміщення здавали в оренду для помешкань і для офісів.
Формування вулиці
Вулиця спочатку складалася з двох частин, які з 1825 до 1871 року називалися Хоронщизни нижня та Хоронщизни верхня, оскільки ці землі належали гетьману Андрію Потоцькому. У 1871 році частини об’єднали під назвою Хоронщизна. У 1940 році вулицю перейменували на честь композитора Петра Чайковського, хоча під час окупації назва кілька разів змінювалася. У 1963 році до вулиці приєднали Цитадельну. У 2022 році її знову розділили: частина стала вулицею Мирослава Скорика, інша повернула назву Цитадельна.
Хто ж власник?
Побудований на замовлення адвоката Адольфа Сегаля.
Який вигляд має будинок?
Будівля є архітектурною домінантою завдяки стильним сецесійним фасадам та куполу, що підкреслює наріжник. Первісно це була прибуткова кам’яниця, де здавали приміщення для житла та офісів. Вона має чотири поверхи, г-подібну форму та еркер, що акцентує кути від вулиць М. Скорика та просп. Шевченка.
Фасади прикрашені пілястрами, рельєфною фактурою та балконами з кованими огорожами. Особливі деталі включають замковий камінь із літерою “S”, що вказує на прізвище власника (Segal), арки, рослинні орнаменти та декоративні кронштейни. Верхні поверхи оздоблені пілястрами колосального ордера, а еркери підкреслені стилізованими колонками.
Стан будівлі в основному задовільний, хоча деякі елементи мають часткове зношення, зокрема задній фасад і металеві гвинтові сходові клітки. Внутрішній декор зберіг вестибюль із плитами штучного мармуру, панелі буазері та віконну фурнітуру.
Цікаві факти
У будинку були розташовані офіси різних фірм, приймальні адвокатів та лікарів, Спілчанський банк (Genossenschaftsbank), Akcyjny Bank Związkowy (Album, 52), Акціонерний кооперативний банк, редакція “Газети банкової”, Крайова промислова спілка та інші орендарі. Цю традицію зараз продовжує Асоціація робітників Львівщини (2-ий поверх будівлі). За радянських часів споруду зайняли обласні комітети різних профспілок. У 1920-х – 1930-х тут розміщувалося правління щорічної міжнародної виставки-ярмарку “Східні торги” (Мельник, 2005, 200–201).
У радянський час інтер’єри було частково переплановано, зокрема встановлено у кімнатах численних перегородок задля розміщення якомога більшої кількості фірм та установ. На 1-му поверсі автентичні внутрішні перегородки між приміщеннями, в яких містились окремі крамниці та фірми, були розібрані для створення витягнутого Г-подібного простору. Тут запрацювала продуктова крамниця, яку небезпідставно прозвали “сквозняком”.
Що тут тепер?
Зараз тут діють офісні центри та відділення банку.
