Формування вулиці
Вулиця Марії Конопницької розташована у східній частині Львова, в межах історичного району Погулянка, який з кінця XIX століття почав активно розвиватися як привілейована зона для нової житлової забудови. Цей район характеризується мальовничим рельєфом, наближеністю до Личаківського парку та численними віллами й чиншовими кам’яницями, що виникли тут у передвоєнний період.
Вулицю проклали у 1911 році відповідно до міського регуляційного плану, який передбачав розширення міста за межі щільної забудови середмістя. Первісно вулиця носила назву Кохановського бічна — на честь польського поета епохи Відродження Яна Кохановського. У 1913 році її перейменували на Ясну, що відповідало тенденції надання вулицям назв, пов’язаних із природою чи світлом. У 1923 році вулицю названо іменем Марії Конопницької — польської письменниці, громадської діячки, авторки творів із соціальним та патріотичним змістом. Під час німецької окупації вулиця отримала назву Корняктґассе — на честь давнього львівського мецената Костянтина Корнякта. Після війни, з липня 1944 року, вулиці було повернуто назву Конопницької, яку вона зберігає донині.
Забудова вулиці відбувалася переважно у 1911–1914 роках. Із запроєктованих 16 парцель забудовано було переважно західний бік. Вулиця не була повністю забудована навіть у міжвоєнний період, що дозволило зберегти відчуття простору і ритміку ранньомодерної житлової архітектури. Вона стала зразком планованого розширення міста та ілюстрацією нової міської естетики початку XX століття.
Будівничі та стилі
Будинок №2 є частиною ансамблю з трьох чиншових кам’яниць (№2, 4, 6), зведених у 1911–1912 роках на замовлення братів Арона та Германа Нахтів. Проєкт розробили архітектори Юзеф Авін і Станіслав Ольшевський. Скульптурне оздоблення виконано Зигмунтом Курчинським. Стилістично будівля поєднує риси пізнього геометричного модерну та ретроспективного декоративного стилю з елементами сецесії. Характерні чіткі симетричні форми, стриманий декор, акцент на ритм вікон і балконів.
Хто ж власник?
Початковими власниками будинку були брати Нахти — Арон та Герман, підприємці єврейського походження, які зводили нерухомість для подальшої здачі в оренду. У міжвоєнний період будівля зберігала статус прибуткової кам’яниці. Після Другої світової війни будинок, як і більшість нерухомості такого типу у Львові, було націоналізовано. Нині квартири переважно перебувають у приватній власності.
Який вигляд має будинок?
Це чотириповерховий цегляний тинькований будинок із симетричним головним фасадом. У композиції фасаду — стриманий декор з використанням геометричних орнаментів, лінійного русту та профільованих обрамлень вікон. Балкони мають декоративні металеві ґрати. Скульптурне оформлення надає будівлі індивідуальності, але загальний вигляд витриманий у стриманому, раціональному модерністському ключі.
Цікаві факти
-
Будинок є частиною єдиного ансамблю з трьох кам’яниць, зведених за спільним архітектурним планом.
-
Скульптурне оформлення виконав Зигмунт Курчинський — відомий львівський скульптор початку XX століття.
-
Вулиця Конопницької часто використовується як приклад вдалої забудови модерного періоду на лекціях і екскурсіях з архітектури Львова.
Що тут тепер?
Нині будинок на вул. Конопницької, 2 є житловим, з квартирами, що перебувають у приватній власності. На першому поверсі розміщені офісні та комерційні приміщення. Будівля має статус пам’ятки архітектури місцевого значення та охороняється законом.
Список літератури
-
Історія забудови району Погулянка
-
Архітектура модерну у Львові
-
Довідник пам’яток архітектури Львова
-
Біографії архітекторів Авіна та Ольшевського
-
Львівські модерні квартали: еволюція вулиць початку ХХ ст.