Формування площі
Площа Маркіяна Шашкевича розташована у центральній частині Львова. Утворилася у 1913 році на місці пустиря, коли українська громада викупила ділянку для культурного центру й назвала її на честь поета. Раніше тут планувався будинок українського театру за проєктом архітектурної групи Івана Левинського, але він так і не був реалізований, і пішохідна площа з’явилася вже у вигляді оточення житловими будинками. З часом площа стала культурним осередком, де проводились громадські зібрання та мовно-освітні заходи, і в радянський період використовувалась як транспортне перехрестя. У 1991 році площу повернуто до первісної назви.
Будівничі та стилі
Житловий будинок № 4 на площі було зведено у 1908–1909 роках за проєктом Івана Левинського. Це чотириповерхова кам’яниця у стилі українського модерну з елементами віденської та декоративної сецесії. Характерні риси — симетричний фасад у світлих тонах, декоративне тинькування, рельєфні барельєфи, вітражі, металеві балкони на кронштейнах.
Хто ж власник?
Першим власником будинку була Українська музична спільнота, яка зводила його як клубно-житлову споруду. Після завершення будівництва й завершення соціальних перетворень у 1920‑х роках будинок використовувався як житло та культурний центр.
Який вигляд має будинок?
Це чотириповерхова цегляна кам’яниця з підвалом. Фасад пофарбований у ніжні кремові тони, з виразними рельєфами: рослинні орнаменти, барельєфи, симетричне розташування вікон. Другий поверх прикрашають металеві балкони з вінтажним декором. Центральний вхід акцентовано арковим порталем з витонченим тинькуванням.
Цікаві факти
– Будинок № 4 споруджено в рамках першої забудови площі на місці раніше запланованого, але так і не реалізованого українського театру. Стиль проєкту відзначає особистий внесок Левинського в “хутульську секесію”.
– Житлові поверхи поєднувалися з кімнатами Української музичної спільноти, яка була його першим замовником.
– У міжвоєнний період у будинку відбувалися зустрічі “Просвіти” та музичних гуртів.
– Будівля відображає період 1908–1909 років, коли Левинський уніфікував обрані декоративні мотиви українського модерну у фасадах своїх споруд.
– Сьогодні її вважають прикладом цілісного архітектурного ансамблю площі, що збережено у первинному вигляді.
Що тут тепер?
Будинок використовується як житловий