Формування вулиці
Площа Маркіяна Шашкевича сформувалася на початку ХХ століття під час активної забудови території біля костелу святої Марії Магдалини. Вона виникла після розпарцелювання колишніх вільних ділянок на стику сучасних вулиць Степана Бандери та Петра Дорошенка. Майже всі будинки площі були споруджені у 1910–1912 роках і утворили цілісний ансамбль львівської сецесії. Первісно ця територія розглядалася також як місце для будівництва Українського національного театру за проєктом Івана Левинського, однак цей задум так і не був реалізований.
Хто ж власник?
Будинок №4, відомий як будинок Ельстерів, був споруджений у 1911–1912 роках як прибуткова (чиншова) кам’яниця для родини Ельстерів. Будинок входить до ансамблю забудови площі Маркіяна Шашкевича та є пам’яткою архітектури місцевого значення (охоронний №746-м). Відомості про авторство проєкту в опублікованих джерелах залишаються непідтвердженими, тому їх не варто однозначно зазначати.
Який вигляд має будинок?
Будинок є чотириповерховою чиншовою кам’яницею, виконаною у стилі пізньої львівської сецесії. Композиція фасаду вирізняється стриманістю та симетрією. Архітектурне оздоблення зосереджене навколо віконних прорізів і завершення фасаду: використано пластичний ліпний декор, характерні для модерну геометризовані й рослинні мотиви, а також витончені металеві балконні огорожі. Завдяки стриманому декору будинок гармонійно доповнює ансамбль площі, де кожна кам’яниця має індивідуальні риси, але підпорядковується єдиній композиції забудови.
Цікаві факти
- Будинок є складовою цілісного ансамблю площі Маркіяна Шашкевича, який практично повністю зберіг свій історичний вигляд початку ХХ століття.
- Усі будинки площі внесені до переліку пам’яток архітектури місцевого значення.
- Поряд із житловою забудовою площі планували спорудити Український національний театр, однак через історичні обставини цей проєкт так і не був реалізований.
Що тут тепер?
Будинок і сьогодні використовується як житлова кам’яниця. Він зберігає свою історичну функцію багатоквартирного житлового будинку та залишається важливою складовою одного з найцікавіших ансамблів львівської сецесійної архітектури.