Формування вулиці
Вулиця Хотинська сформувалася наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття на території колишнього передмістя Клепарів, яке після відкриття Головного залізничного вокзалу у 1860-х роках почало стрімко розвиватися. Територія на захід від залізниці забудовувалась у сітчастому плануванні кварталами з переважно житловими функціями — для працівників інфраструктурних підприємств, ремісників та освітян.
Назва вулиці «Хотинська» найімовірніше з’явилася в міжвоєнний період, як іменування на честь українського міста Хотин, відомого своєю фортецею. У радянський час вулиця зберегла свою житлову функцію без суттєвої реконструкції. Більшість забудови тут датується 1900–1910 роками й є типовим зразком житлової архітектури Львова початку ХХ століття.
Про будинок на вул. Хотинська, 3
Будівничі та стилі
Будинок №3 на Хотинській — це чотириповерхова кам’яниця у стилі сецесії, зведена у 1906–1907 роках. Проєкт реалізовано архітектурно-будівельним бюро Івана Левинського, у співпраці з архітектором Тадеушем Обмінським. Архітектура відповідає стилістиці ранньої львівської сецесії: збагачена ліпленим декором, округлими формами, акцентованими еркерами, віконними рамами складної геометрії.
Фасад ритмізований, з асиметрією, характерною для модерну. В композиції активно використано декоративні маскарони, вертикальне членування фасаду та художньо виконані балкони. Цей об’єкт є важливим зразком житлової архітектури авторства Левинського у Клепарові.
Хто ж власник?
Первинно будинок належав приватному забудовнику — ймовірно, заможному представнику середнього класу, який зводив кам’яницю як дохідний будинок. У міжвоєнний період тут мешкали родини службовців, освітян, підприємців. Після націоналізації у 1940-х роках будинок використовувався як житловий фонд, а частину приміщень могли переобладнати під комунальні потреби. Сьогодні більшість квартир приватизовано.
Який вигляд має будинок?
Кам’яниця чотириповерхова, видовжена, з виступаючим центральним еркером і балконами на рівні 2–3 поверхів. Фасад тинькований, оздоблений декоративним ліпленням у стилі сецесії: стилізовані рослинні орнаменти, маскарони, сегментні перемички над вікнами. На даху — характерні трикутні фронтони. Вхідна брама — автентична, дерев’яна з металевими деталями. Сходова клітка зберегла частину первісного декору.
Цікаві факти
-
Будинок внесено до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1679-м.
-
Автори будівлі — Іван Левинський і Тадеуш Обмінський — належать до провідних постатей архітектурної модерні у Львові.
-
Є частиною квартального ансамблю з аналогічною стилістикою, що формує чітке архітектурне обличчя вулиці.
-
У міжвоєнний час у будинку проживала родина вчителя гімназії на вул. Зиблікевича (Франка).
Що тут тепер?
Будинок залишається житловим. Частина квартир приватизована, на першому поверсі функціонують побутові приміщення. Стан фасаду загалом задовільний, однак потребує косметичного оновлення. Об’єкт охороняється як пам’ятка архітектури й має високу історико-архітектурну цінність.
Список літератури
-
Бірюльов Ю. Архітектура Львова доби сецесії
-
Мельник І. Львів. Архітектурна мозаїка
-
Вуйцик В. Архітектура Львова