Формування вулиці
Вулиця Князя Романа є однією з найдавніших у Львові. Перші згадки про неї датуються 1382 роком, коли вона носила назву Гончарська, що вказує на проживання гончарів у цій місцевості. У 1885 році, внаслідок адміністративних змін, частину вулиці Галицької було виокремлено та названо на честь польського короля Стефана Баторія. Протягом XX століття вулиця неодноразово змінювала назву: Свердлова (1940–1941), Вермахтштрасе (1941–1944), Ватутіна (1944–1992). Сучасну назву — Князя Романа — вулиця отримала у 1992 році на честь Романа Мстиславовича, засновника Галицько-Волинського князівства.
Архітектура вулиці відображає різні історичні епохи: від класицизму до конструктивізму. Багато будівель є пам’ятками архітектури національного та місцевого значення.
Будинок №26
Будівничі та стилі
П’ятиповерховий будинок на вулиці Князя Романа, 26 був зведений у 1914–1924 роках для французької нафтової компанії “Прем’єр”. Проєкт розробили архітектори Юліан Цибульський та Фердинанд Касслєр. Будівля є зразком модернізованого класицизму з елементами арт-деко. Скульптурне оздоблення фасадів виконав відомий львівський скульптор Зиґмунт Курчинський.
Хто ж власник?
До 1930-х років будівля належала французькій нафтовій компанії “Прем’єр”, яка використовувала її як офіс та житло для працівників. У 1930-х роках компанія переїхала до будинку Шпрехера на площі Міцкевича, 8. Після Другої світової війни будинок був націоналізований та переданий у комунальну власність. У радянський період великі помешкання були розділені та переоблаштовані у комунальні квартири.
Будинок зведений з цегли, в плані має форму “метелика”. Фасад від вулиці Князя Романа симетричний, з широким еркером на три віконні осі. Центральна вісь підкреслена лоджіями з металевими ґратками та головним входом у заглибленому порталі. Фасад увінчаний простим невисоким аттиком над профільованим ґзимсом широкого виносу. Міжвіконні простінки п’ятого поверху еркерної частини рясно оздоблені барельєфами з антропоморфними та зооморфними сюжетами, відлитими з романцементу. У прямокутних нішах під вікнами третього та четвертого поверхів крайніх осей еркеру поміщені барельєфні скульптурні композиції. Балкони другого поверху оформлені мурованими балясинами. Мансарду з широкими низькими вікнами підкреслюють два вікна-люкарни з трикутними фронтонами.
Цікаві факти
-
На піддашші будинку розміщена майстерня відомого львівського художника, завідувача кафедри живопису Академії мистецтв, Ярослава Шиміна.
-
Фасад будинку прикрашений зображенням павича — символу краси та безсмертя, що є рідкісним елементом в львівській архітектурі.
Що тут тепер?
Наразі будівля використовується як житловий будинок.