Будинок Галицького Музичного Товариства

Формування вулиці

Сучасна вулиця Мирослава Скорика (до 2023 року — Чайковського) сформувалася у другій половині ХІХ століття на місці колишніх міських укріплень та садів. Після знесення фортифікацій ця частина Львова стала престижним районом із новою громадською та житловою забудовою. На початку ХХ століття вулиця активно забудовувалася представницькими кам’яницями та громадськими спорудами у стилях історизму й сецесії. Однією з найвизначніших домінант вулиці став будинок Галицького музичного товариства, який і сьогодні формує її архітектурний образ.

Хто ж власник?

Будинок спорудили у 1907 році для Галицького музичного товариства — одного з найстаріших музичних товариств Східної Європи, заснованого у 1838 році. Первісний проєкт у необарокових формах у 1905 році виконав архітектор Владислав Галицький, однак під час реалізації його замінили новим проєктом Владислава Садловського, виконаним у стилі сецесії. Саме ця версія була реалізована та стала одним із найкращих зразків громадської архітектури львівського модерну. Проєкт експонувався на виставці польських архітекторів у Львові 1910 року.

Який вигляд має будинок?

Будинок є яскравим прикладом львівської сецесії, у якій декоративність поєднана з чіткою композицією фасаду. Симетричний головний фасад вирізняється рустованим першим поверхом, вертикальним ритмом пілястр, широким карнизом і пластичними сецесійними завершеннями. Особливу увагу привертають монументальні металеві скульптури лебедів роботи Петра Гарасимовича, встановлені на бічних аттиках.

Архітектурний декор підкреслює музичне призначення споруди: фасад оздоблений барельєфами музичних інструментів, а металеве огородження центрального балкона виконане у вигляді стилізованого нотного стану, що переходить у рослинний орнамент. Усередині будівлі розташований великий концертний зал із багатим ліпним плафоном, який залишається одним із найцінніших інтер’єрів львівської сецесії.

Цікаві факти

• Будинок належить до найвизначніших громадських споруд львівської сецесії.
• Архітектор Владислав Садловський повністю переосмислив первісний необароковий проєкт, створивши модерну будівлю, яка стала знаковою для архітектури початку ХХ століття.
• Центральний фасад має сім пілястр — дослідники пов’язують це із символічним образом семи музичних нот.
• У будівлі в 1911–1943 роках працював один із найпрестижніших львівських кінотеатрів «Аполло», який став другим кінотеатром міста, де демонстрували звукове кіно.
• На сцені концертного залу встановлено історичний орган 1880 року, який і сьогодні використовується під час концертів.

Що тут тепер?

Сьогодні в історичній будівлі працює Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика — один із головних музичних центрів України. Тут відбуваються симфонічні концерти, міжнародні фестивалі, камерні виступи та органні вечори. Будівля й надалі виконує своє первісне призначення як осередок музичного життя Львова, зберігаючи автентичну архітектуру та історичні інтер’єри початку ХХ століття.