Будинок Германа Валлаха

Формування вулиці

Вулиця академіка Богомольця у Львові сформувалася у межах так званої віллової дільниці на Новому Світі, яка активно забудовувалася наприкінці XIX — на початку XX століття. Раніше ця територія належала до передмістя під назвою Новий Світ, що почало розвиватися у другій половині XIX століття, коли Львів вийшов за межі історичного центру.

Спершу вулиця мала назву Фердинанда (на честь імператора Фердинанда I), а в міжвоєнний період — вулиця Стефана Баторія. Після Другої світової війни вона була перейменована на честь академіка Олександра Богомольця — видатного українського вченого, патофізіолога, президента Академії наук УРСР.

Вулиця Богомольця проектувалася як частина елітної житлової зони, призначеної для представників інтелігенції, професорів, заможних підприємців та урядовців. Тут переважає віллова забудова в стилях модерну, історизму та раннього функціоналізму.

Трасування вулиці прив’язане до природного рельєфу: вона пролягає зі сходу на захід, з плавним вигином, що надає їй затишного, камерного характеру. Просторово вулиця поєднує сучасні вулиці Генерала Чупринки, Коновальця та Котляревського, утворюючи важливий внутрішньоквартальний зв’язок.

Сьогодні вулиця зберігає свою історичну атмосферу та має охоронний статус — як частина архітектурної спадщини Львова.

Будівничі та стилі

Триповерховий житловий будинок на вулиці Академіка Богомольця, 11 у Львові було споруджено у 1905 році для Ізраеля та Саломона Ельстерів, а також Леона Топфа. Будівля є зразком чиншової кам’яниці в стилі орнаментальної сецесії, характерної для початку XX століття. Проєкт будинку розроблено в архітектурному бюро Івана Левинського. Фасад оздоблений декоративними елементами, зокрема ліпниною та кованими металевими балконами. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення.

Хто ж власник?

Початковими власниками будинку були Ізраель та Саломон Ельстери, а також Леон Топф, які володіли фірмою “Ельстер і Топф”. У 1931 році власником значився Самуель Френкель, а в другій половині 1930-х років — Ельза Ган (пізніше Френкель). ​

Який вигляд має будинок?

Будинок триповерховий, мурований з цегли та отинькований. Фасад поділений на рустований перший поверх та верхні поверхи, оздоблені лізенами та декоративними елементами сецесії. Балкони мають ковані металеві огорожі, а вікна прикрашені ліпниною. Дах спочатку був покритий бляхою темно-червоного кольору, нині — шифером. ​

Фасад почленований у манері, характерній для історизму: рустований французьким рустом партер відділений міжповерховою тягою, на вищих поверхах фасади почленовані лізенами. Вікна прикрашають стилізовані обрамлення та сандрики, над широким вінцевим карнизом – стилізований необароковий аттик. Окремі деталі – яскраво сецесійного характеру: ліпні квіти в обрамленнях вікон, у фризі під вінцевим карнизом та на аттику, а також фактурні площини з тиньку на аттиках. Столярка брами – неокласицистична.

Цікаві факти

• Будинок був зведений разом із сусіднім будинком №9 та фабрикою “Ельстер і Топф”, що розташована позаду них, створюючи єдиний архітектурний ансамбль.

• У 1935 році в будинку були замінені старі дерев’яні галереї на нові бетонні за проєктом архітектора А. Ф. Заранського.

Що тут тепер?

Сьогодні в будівлі розташовані офіси. ​

Джерела