Формування вулиці
У середині XIX століття район вулиці Зеленої у Львові був малонаселеною околицею, де знаходилися маєтки шляхетних родин, зокрема Замойських, які володіли частиною сучасного кварталу в межах вулиць Конопницької, Левицького, Вагилевича та Зеленої. Вулиця активно розвивалася у другій половині XIX століття, а на початку XX століття тут з’явилася трамвайна лінія, яка з’єднала Зелену з Личаківською.
Розвиток промисловості почався на початку XX століття з появою цегелень та меблевої фабрики. У радянський період на Зеленій з’явилися багатоповерхові житлові будинки та Снопківський парк. У 1960-х роках трамвай замінили тролейбусом, а в 1970-х і 1980-х тролейбусну лінію подовжили, зв’язавши центр міста із Сихівським районом. Сьогодні вулицею Зеленою курсує тролейбус № 24, який сполучає центр з проспектом Червоної Калини.
Будівничі та стилі
Будинок на вул. Зелена, 22 збудовано у 1911—1913 роках на фундаментах палацу Замойських за проєктом архітекторів Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського в стилі ар деко.
Хто ж власник?
Перша в Галичині приватна жіноча гімназія, створена Зофією Стшалковською у вересні 1895 р.
Який вигляд має будинок?
Будівля складається з п’яти поверхів і має окрему конструкцію. Бічні ризаліти головного фасаду без оздоблень, а центральна частина, поглиблена між ризалітами, акцентована портиком і закінчується терасою. На бічному фасаді між вікнами були встановлені алегоричні рельєфи «Життя» і «Мистецтво». На вершині будівлі, в центральній частині, розташовується годинник.
Будівля вирізняється зручним плануванням і просторими навчальними кімнатами, а також святково оформленим актовим залом з каплицею. Зручності включали санітарні вузли, пральню, центральне парове опалення і питні фонтанчики. Над актовим залом, який перекритий скляним дахом, була тераса з рослинами, а на горищі — астрономічна обсерваторія.
Актовий зал, їдальня та деякі навчальні кімнати прикрашають фрески художників К. Стефановича та М. Стіни. Коридори та класи оформлені фризами з фігурами дітей і квітами у світлих відтінках. Збереглися також орнаментальні вітражі на другому та третьому поверхах. Біля будівлі спортивні майданчики та великий сад з квітами.
Цікаві факти
На місці, де зараз розташоване сучасне будівля, у XVIII столітті стояв палац родини Калиновських, а в XIX столітті — палац графів Замойських, збудований близько 1857 року архітекторами Вільгельмом Шмідом та Антонієм Сервацьким у стилі ампір. Однак на початку XX століття палац почав занепадати, і в 1911—1913 роках на його фундаментах було споруджено нову будівлю за проєктом архітекторів Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського.
Фасад нового будинку прикрашають алегоричні скульптури «Життя» та «Мистецтво», виконані скульптором Зиґмунтом Курчинським у стилі ар деко. Тут був створений науково-виховний заклад для дівчат на чолі з Софією Стшалковською, до складу якого входила перша в Галичині приватна жіноча гімназія № 5 (заснована 1895 року) та інші навчальні заклади.
У 1939 році в цій будівлі відкрили одну з перших радянських шкіл у Львові — середню школу № 6 з російською мовою навчання. Протягом 1950-х років тут також функціонували російська середня школа робітничої молоді № 3, юнацька спортивна школа № 3 та бюро стенографістів. До серпня 2019 року в будівлі діяла львівська середня загальноосвітня школа I-III ступенів № 6, а тепер це ліцей № 6 Львівської міської ради.
У 2008 році під час реставрації вдалося виявити і в 2009 році відновити кольорові зображення гербів Польщі, Литви та Русі, виготовлені зі смальти та венеційського скла
Що тут тепер?
З 1999 р. тут знаходиться середня школа № 6.
Джерела та література
