Формування вулиці
Спочатку вулиця Гнатюка слугувала заміською дорогою, яка вела від міських мурів до фільварку заможного міщанина Станцля Шольца, що в середині XVI століття заснував селище Станцльова Воля. Воно розташовувалося практично поруч із сучасним головним корпусом Львівського національного університету імені Івана Франка. У 1602 році єзуїти викупили цю ділянку і заклали на ній великий сад, що тепер є частиною Парку імені Івана Франка. На території міста був облаштований прохід до цієї дороги, відомий як «Єзуїтська хвіртка», а через річку Полтву збудували міст. Складно уявити, що на місці нинішньої вулиці колись були великі болота, де до початку XIX століття полювали на качок.
Територія почала активно розвиватися за часів Австрійської імперії (з 1772 року), коли за наказом влади було знесено фортифікаційні споруди, і місто почало виходити за межі свого середньовічного ядра. У першій половині XIX століття тут з’явилися приватні маєтки та вілли. Згодом, у другій половині XIX — на початку XX століття, в цьому районі почали з’являтися ділові квартали австро-угорського Львова.
Будівничі та стилі
Проект будівлі на вул. акад. В. Гнатюка, 2, розроблений львівськими архітекторами Владиславом Дердацьким та Вітольдом Мінкевичем, зайняв перше місце серед 16 учасників конкурсу 1911 року. Під час реалізації проєкту його модифікував чеський архітектор Матей Блеха. Того ж року львівський архітектор Збіґнєв Брохвіч-Левинський у журналі Czasopismo Techniczne висловив критику щодо змін, внесених у первісний проект. Будинок, споруджений у 1912 році архітектором Матеєм Блехою, виконаний у стилі празького або раціонального модерну (пізня сецесія).
Хто ж власник?
До 1921 року тут містилася філія Празького кредитного банку.
Який вигляд має будинок?
Монументальна будівля, що розташована на розі сучасного проспекту Свободи та вулиці Гнатюка (тоді це був кут вулиць Кароля Людвіка і Ягеллонської), разом із розташованим навпроти старим будинком Галицької ощадної каси, становить один з найпомітніших акцентів південно-західної частини львівської «ringstrasse».
Будинок, виконаний у стилі празького або раціонального модерну (пізня сецесія). Він є п’ятиповерховою цегляною будівлею з тинькованими фасадами та залізобетонними конструкціями, має високий дах і Г-подібну форму в плані.
Композиція фасаду характеризується вертикальними ритмами, а наріжний еркер, що знаходиться над дашком вхідного порталу, є домінантою екстер’єру; над ним височить експресивний купол. По боках розміщені два менші еркери. Фасади завершуються причілками та прикрашені барельєфами, виконаними скульптором Емануель Кодетом. Вікна мають видовжену прямокутну форму.
У 1912 році були створені сецесійні скульптури для Чеського банку у Львові, автором яких є відомий чеський художник Емануель Кодет, запрошений архітектором Матєєм Блехою. Зовнішній скульптурний декор, що включає постаті Меркурія та Деметри, а також барельєфи з танцюючими дівчатами та тваринами, символізує функцію споруди, а їх розташування підкреслює членування фасаду.
Будівлю увінчує високий купол, що, хоча й має утилітарне призначення, також виконує декоративну роль. Це будівництво куполу вважають першими кроками до ар-деко. Загальна площа приміщень банку становить 1996 м². Внутрішнє планування виконано за коридорно-зальним типом. Основним елементом інтер’єру є операційний зал з вестибюлем, розміщений у наріжній частині на першому поверсі; в приміщеннях збереглися вітражі, мальовані супрапорти, меблі з періоду будівництва та пневмопошта.
Цікаві факти
На початку ХХ століття Львів був найбільшим адміністративним, промисловим і економічним центром Галичини. У місті активно розвивалися галузі металообробки, легкої промисловості, а також хімічна, харчова, електрична, нафтова, лісозаготівельна та будівельна. Швидкий розвиток цих галузей сприяв зростанню капіталу та підвищенню грошового обігу. Прибутки від видобутку нафти і лісозаготівлі зростали, і для подальшого розширення цих секторів, а також збільшення чисельності працівників, необхідно було більше кредитних ресурсів.
На Галичині функціонувало безліч банків з різними цілями, серед яких були Галицька ощадна каса, Національний банк Королівства Галіції та Лодомерії, Федеральний акційний банк та інші. Одним із відомих банків, який підтримував галицьку промисловість, був Празький кредитний банк.
Історія цього банку налічує з другої половини ХІХ століття. 3 березня 1870 року в чеському місті Колін було засновано Кредитний банк з акціонерним капіталом у 200 000 золотих. На загальних зборах було вирішено відкрити філію в Празі. У 1899 році банк отримав назву Празький кредитний (ПКБ). 12 вересня 1906 року в Львові розпочала діяльність третя філія банку.
На 1912 рік банк вже мав представництва в таких містах Австро-Угорщини, як Колін (Чехія), Оломоуць (Моравія), Броди та Львів (Галичина), а також у Белграді (Сербія). Згодом було засновано відділення в Софії (Болгарія).
Вважається, що відкриття представництв у Бродах і Львові було зумовлено початковим обслуговуванням акційних товариств з видобутку нафти в Коліні. Празький кредитний банк не лише підтримував розвиток нафтовидобутку, а й заснував акційну спілку «Галицьке Гірниче Товариство Акційне у Львові». Крім того, банк фінансував постачання деревини для будівництва державних доріг у Галичині та забезпечував експлуатацію лісів. Значну підтримку отримали також галицькі будівельні компанії та фабрики, що виробляли цеглу.
Що тут тепер?
Зараз у ній розміщуються різні підприємства, такі як офіси, магазини та культурні центри.
Джерела та література
- Rozstrzygnięcie konkursu na szkice gmachu Banku pragskiego we Lwowie // Architekt. — 1911.
- Архітектура Львова…; Cielątkowska R. Architektura… — Lewiński Z. O prawa i zasady // Czasopismo Techniczne. — 1912.
- Львів у минулому і тепер: будинок Празького Банку. Раритетні фото
- Бірюльов Ю. Творчість мулярських майстрів і скульпторів-декораторів львівських споруд кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Ю. О. Бірюльов // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Архітектура. — 2015.
- Львівська філія Празького кредитного банку, або один з кредиторів галицької промисловості • Фотографії старого Львова
