Формування вулиці
Вулиця Івана Франка — одна з найдавніших та найпрестижніших магістралей Львова. Вона простягається від площі Соборної до району Новий Львів і в сучасному вигляді сформувалася у 1950 році внаслідок об’єднання кількох історичних вулиць: Панської, Чернишевського, Тімірязєва та Понінського. До цього вулиця мала низку інших назв: Збожова (Гетрейдегассе), Панська, Пілсудського, Зиблікевича, Чернишевського. Інтенсивна забудова вулиці почалася наприкінці XIX століття, коли район Софіївка активно забудовувався віллами, доходними кам’яницями та резиденціями заможних містян. У 1895 році вулицю назвали на честь мецената Вінцента Понінського, а в 1950 році їй надали сучасну назву — на честь Івана Франка.
Будівничі та стилі
Будинок на вул. Івана Франка, 124, відомий також як дім С. Мишковського (іноді згадується як Мічковський), зведено на початку XX століття. Проєкт належить знаному архітектору Людвіку Балдвіну-Рамулту. Скульптурне оздоблення фасаду виконав Юліан Шебеста. Кам’яниця витримана у стилі сецесії (модерн), що вирізняється декоративною виразністю, асиметричністю фасаду, хвилястими лініями та квітковими мотивами. Фасад прикрашений ліпниною, металевими балконними огорожами та архітектурними деталями, характерними для цього періоду.
Хто ж власник?
Первинним власником будинку був С. Мишковський — про нього відомо небагато, проте на фасаді кам’яниці збереглося оздоблення з ініціалами власника. У радянський період будівлю використовували як житловий будинок, і ця функція зберігається й донині. Будівля перебуває у приватній власності.
Який вигляд має будинок?
Кам’яниця на вул. Івана Франка, 124 — це триповерхова будівля з мансардою. Центральна частина фасаду акцентована еркером із балконом, завершеним фронтоном. Вікна оформлені профільованими лиштвами, декорованими елементами з квітковими мотивами. Значну увагу привертають скульптурні вставки та ліплення в арках вікон. Мансардний поверх додатково підкреслює стильову приналежність до сецесії.
Цікаві факти
-
Будинок С. Мишковського є характерним зразком львівської сецесії й внесений до переліку пам’яток архітектури місцевого значення.
-
Скульптор Юліан Шебеста також брав участь в оформленні інших кам’яниць на вулицях Франка, Коперника та Дорошенка.
-
Архітектор Людвік Рамулт виконав низку проєктів для Львова на зламі століть, часто працюючи з Іваном Левинським.
Що тут тепер?
Нині будівля використовується як житловий будинок. На першому поверсі розташовані комерційні приміщення — салон, крамниці та офіси. Верхні поверхи займають квартири.
Список літератури
-
Мельник І. В. «Вулиці Львова»
-
Бірюльов Ю. «Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст.»
-
«Lviv: A Guidebook for the Visitor»
-
«Історія Львова» за редакцією Козицького А.
-