Формування вулиці
Вулиця Галицька — одна з найстаріших у Львові, яка сформувалась ще в середньовіччі як частина важливого торгового шляху з центру міста до Галича — столиці давньої Галицько-Волинської держави. Її перша згадка в історичних документах датується 1382 роком. У середньовіччі вулиця закінчувалась Галицькою брамою — однією з головних брам міських укріплень. Через неї проходила дорога до південних земель Русі, а згодом — до австрійських та угорських територій.
До кінця XVIII століття вулиця залишалась частиною укріпленого ядра міста. У 1777 році австрійська влада, що прийшла після першого поділу Польщі, ліквідувала старі міські мури та брами, зокрема і Галицьку браму. Це дало поштовх до розширення вулиці на південь, за межі середньовічного Львова.
У XIX столітті Галицька перетворюється на одну з головних артерій міста, що з’єднує площу Ринок з новою Галицькою площею. Вона стала частиною престижного міського району з кам’яницями, банками, адміністративними спорудами, кав’ярнями та крамницями. У цей період вулицю замощено, на ній з’являється електричне освітлення і трамвай.
На початку XX століття забудова вулиці набула завершеного вигляду — з’явилися монументальні п’ятиповерхові прибуткові будинки в стилі сецесії, що збереглися дотепер. Вулиця є частиною історичного ареалу Львова та входить до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Будівничі та стилі
Будинок №21 зведено у 1910 році за проєктом відомих львівських архітекторів Юзефа Сосновського та Альфреда Захаревича. Архітектура будівлі поєднує стиль модерн із елементами пізньої сецесії. Характерною рисою є наріжний еркер з двоярусним куполом, що підкреслює розташування будинку на перетині головних транспортних артерій. Фасад прикрашають рельєфи алегоричних фігур «Праця» та «Торгівля», виконані скульптором Зигмунтом Курчинським.
Хто ж власник?
У 1907 році Теодор Балабан придбав на цьому місці дві кам’яниці — одна з них була збудована ще 1798 року. Після отримання дозволу на знесення він замовив проєкт нового будинку, будівництво якого завершилося у 1910 році. У 1931 році перший поверх перебудували під Міську комунальну ощадну касу за проєктом архітектора Вавжинця Дайчака. У радянський період у будинку розміщувались адміністративні установи, а нині тут працюють банк «Ukrsibbank BNP Paribas Group», «Ощадбанк», Управління соціального захисту ЛМР та видавництво «Світ».
Який вигляд має будинок?
Будинок має п’ять поверхів і масивний фасад із горизонтальними лініями та декоративними ліпними деталями. Наріжна частина будівлі акцентована заокругленим еркером, увінчаним куполом. Фасад завершується хвилястим фронтоном. Декор є стриманим, але символічним — з рельєфами, що уособлюють основи міського добробуту: працю та торгівлю.
Цікаві факти
-
Будинок стоїть на місці історичної Галицької брами, яка існувала ще в XV–XVIII століттях.
-
Тут у 1920 році розміщувався штаб Асоціації Захисників Львова, про що свідчить майже стерта меморіальна таблиця.
-
Один із рідкісних уцілілих зразків монументального прибуткового будинку модерністського типу в самому серці Львова.
-
Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення
Що тут тепер?
Сьогодні будинок №21 виконує житлово-комерційну функцію. На першому поверсі працюють банківські установи, на верхніх поверхах розміщені житлові квартири та офіси.
Список літератури
-
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. / Упоряд. М. Бевз, Ю. Бірюльов та ін. — Львів: Центр Європи, 2008.
-
Бірюльов Ю. Львів: архітектура кінця XIX — початку XX століття. — Львів: Центр Європи, 2010.
-
Лемко І., Михалик В. 1243 вулиці Львова (1939–2009). — Львів: Апріорі, 2009.
-
Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005.
-
Księga adresowa Królewskiego Stołecznego Miasta Lwowa 1932. — Lwów: Towarzystwo Wzajemnej Pomocy, 1932.