1. Формування вулиці
Вулиця Генерала Чупринки — одна з найважливіших магістралей західної частини Львова, що сформувалась на межі ХІХ–ХХ століть як продовження вулиці Коперника. У межах Австро-Угорської імперії вона отримала назву Батореґассе на честь польського короля Стефана Баторія, а в міжвоєнний період — вул. 29 Листопада, на честь польського повстання 1830 року. У радянський час вулиця мала назву Клепарівська, а вже у 1990-х роках її перейменовано на честь генерала Тараса Чупринки (Романа Шухевича) — головного командира Української повстанської армії.
Формування забудови вулиці припало на період інтенсивного розвитку району Кульпарків. Тут з’являються як вілли для заможних родин, так і багатоквартирні кам’яниці для представників середнього класу. Стилістично ця частина міста вирізняється поєднанням сецесії, неоромантизму, неоготики та неокласики.
2. Про будинок на вул. Генерала Чупринки, 27
Будівничі та стилі
Будинок №27 був зведений у 1900–1901 роках за проектом, розробленим у бюро Івана Левинського. Архітектором проекту був Яримович (Jarymowicz), який працював у цьому бюро. На архівних кресленнях фігурує печатка бюро та підпис “Z biura Jana Lewińskiego konces. budowniczego we Lwowie” .
Це триповерхова кам’яниця з мансардою, яка призначалася для оренди квартир середньому класу. Будівля є однією з небагатьох у Львові, що поєднує стриману функціональність плану з яскравим декоративним фасадом.
Фасад вирізняється асиметрією, наявністю кованих балконів, маскаронів, вертикального еркеру, а також глибокими віконними прорізами. Декоративні елементи містять стилізовані рослинні орнаменти, типові для сецесійного оздоблення фасадів.
Хто ж власник?
Замовником проекту та першим власником будинку був Валентин Крушевський (Walenty Kruszewski).
Який вигляд має будинок?
Це двоповерховий багатоквартирний будинок, збудований з відступом від регуляційної лінії вулиці. Фасади членуються розкріповками, завершеними причілками. У плані будинок має форму видовженого прямокутника. Вужчий фасад виходить на вул. Генерала Чупринки, з лівого краю влаштовано портал. На тильному фасаді, з боку саду, прибудовано невеликий виступ із верандою. Всередині корпусу розташований малий замкнений двір. Стиль будинку — сецесія.
Цікаві факти
-
Будинок розташований в одному з найцікавіших ансамблів вулиці Чупринки, де поруч містяться роботи Захаревича, Обмінського, Левинського.
-
Згідно з архівними картами, в будинку на початку ХХ століття функціонувала невелика друкарня на першому поверсі.
-
Зберігся оригінальний проєкт фасаду, зареєстрований у магістраті у 1909 році (ДАЛО, фонд будівельного департаменту).
-
На фасаді будинку є декоративний барельєф, імовірно, авторства одного зі скульпторів майстерні Солтиса.
Що тут тепер?
Будівля і надалі виконує житлову функцію, переважна частина квартир — приватизовані. Перший поверх зайнятий майстернею з ремонту взуття та невеликим офісом. Стан фасаду задовільний, частина декоративних елементів збереглася, хоча деякі з них потребують реставрації. Кам’яниця є частиною охоронного історичного ареалу Львова.
Список літератури
-
Бірюльов Ю. Архітектура Львова: Сецесія
-
Вуйцик В. Архітектурні ансамблі Львова
-
Мельник І. Львів: Архітектурна мозаїка
