Формування вулиці
Вузька вуличка відома з початку XIX століття, спочатку мала назву Крива Сліпа (1828), пізніше — Крива (1871). Під час німецької окупації її перейменували на Круммеґассе, а в 1944 році повернули довоєнну назву. Інша частина вулиці, що виникла на початку XX століття, з 1908 року носила ім’я Віктора Бурлярда. Під час німецької окупації вона була Гандельштрассе, а після 1944 року — знову Бурлярда. У 1950 році вулицю перейменували на вулицю Бойка. У 1963 році до неї приєднали ділянку Кривої. 1992 року вулицю перейменували на Нижанківського на честь композитора Остапа Нижанківського.
Будівничі та стилі
Будинок на вул. О. Нижанківського, 5, збудований в 1907-1909 рр. в стилі сецесії за проєктом архітектора Тадея Обмінського.
Хто ж власник?
Будинок збудували для Технологічного Інституту, метою якого було поширення професійних знань серед промисловців та ремісників, щоб підвищити якість продукції та рівень кваліфікації виробників.
Який вигляд має будинок?
Об’єкт має складну асиметричну планувальну структуру, що зумовлено специфічною формою ділянки будівництва. Два фасади розташовані під кутом один до одного, повторюючи вигин вулиці Нижанківського, а від них углиб кварталу простягається витягнутий блок будівлі.
Будівля триповерхова з цокольним поверхом, цегляна та тинькована. У фасадній композиції домінують вертикальні елементи. Цоколь і перший поверх прикрашені масивним рустом, а над вікнами верхнього поверху розміщено декоративні вставки з керамічних плиток. На аттику встановлено дві бетонні скульптури, що зображають коваля і теслю.
Внутрішнє планування виконане за коридорно-кабінетною схемою. В інтер’єрі привертає увагу актовий зал, оздоблений пілястрами та поліхромним декором. На сходовій клітці зберігся автентичний сецесійний вітраж.
Цікаві факти
За часів Польщі в будівлі розміщувалися Вища школа закордонної торгівлі, Центральна спілка польської фабричної промисловості та Технологічний інститут. У 1950-х роках, за радянської влади, там діяла трирічна партійна школа при обкомі КПРС. На фасаді будівлі встановлено меморіальну дошку на честь українського композитора, музикознавця, фольклориста та педагога Станіслава Людкевича, який працював у львівській консерваторії у 1962–1979 роках.
Що тут тепер?
Сьогодні будівля слугує навчальним корпусом Львівської державної музичної академії імені М. Лисенка.