Формування вулиці
Вулиця Івана Верхратського розташована в Личаківському районі Львова. Її формування розпочалося наприкінці XIX століття. До 1904 року вона мала назву Гофмана бічна, а з 1905 року — Ґоломба, на честь архітектора Анджея Ґоломба. Під час німецької окупації в 1943–1944 роках вулиця носила назву Рьонтґенґассе. Сучасну назву вона отримала в 1946 році на честь Івана Верхратського — українського мовознавця, природознавця та громадського діяча, який мешкав у цьому будинку.
Забудова вулиці розпочалася у 1899 році та проходила у два етапи. До 1903 року під керівництвом А. Ґоломба розбудовувався непарний бік вулиці, провідним стилем тут був еклектизм. Після смерті архітектора забудова тривала, зокрема були зведені кам’яниці №7–15 та забудовано парний бік вулиці, де переважає пізня сецесія.
Будівничі та стилі
Будинок №8 є триповерховою кам’яницею, зведеною на початку XX століття. Архітектурний стиль поєднує елементи віденського класицизму та сецесії. Фасад оздоблений симетричними вікнами, профільованими карнизами та ліпниною. У під’їзді збереглися намальовані арабески.
Хто ж власник?
Відомо, що в будинку №8 мешкав Іван Верхратський, який був власником цієї кам’яниці. Також тут проживали польський історик Людвік Кубаля та український літературознавець Василь Щурат.
Який вигляд має будинок?
Кам’яниця має три поверхи, тинькований фасад з декоративним карнизом. Центральна вісь підкреслена входом з кам’яним обрамленням, а також симетричними вікнами по обидва боки. В оздобленні використовуються стримані декоративні елементи, зокрема гіпсова ліпнина над вікнами. Будинок має традиційний двосхилий дах із черепицею.
Цікаві факти
-
Будинок внесений до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення під охоронним №1209-м.
-
Відомий українець Іван Верхратський мешкав у цьому будинку, його квартира нагадувала музей мистецтва.
-
У будинку також проживали видатні особистості, зокрема польський історик Людвік Кубаля та український літературознавець Василь Щурат.
Що тут тепер?
Сьогодні будинок №8 використовується як житловий. Квартири приватизовані, фасад збережений у автентичному вигляді. У подвір’ї з’явилися нові господарські прибудови. У будівлі мешкають переважно сім’ї, деякі квартири пристосовані під майстерні або офіси домашнього типу. Сама вулиця залишається спокійною частиною району Личаківська.
Список літератури
-
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008.
-
Бірюльов Ю. Львів: архітектура кінця XIX — початку XX століття. — Львів: Центр Європи, 2010.
-
Лемко І., Михалик В. 1243 вулиці Львова (1939–2009). — Львів: Апріорі, 2009.
-
Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005.
-
Універсальна енциклопедія Львова / ред. А. Козицький. — Львів: Літопис, 2008–2010.