Формування вулиці
Вулиця Вороного у Львові — коротка, але історично насичена вулиця, розташована в самому серці міста, в Галицькому районі. Вона з’єднує площу Міцкевича з площею Маланюка, проходячи через історичний центр Львова.
На початку XIX століття ця вулиця була вузькою стежкою, що пролягала за готелем «De Russie». У 1816 році готель перейшов у власність Жоржа Гоффмана, і вулицю почали називати «Гоффманською» на честь власника. У 1871 році її перейменували на «Круту», а в 1903 році — на честь польського письменника Генрика Сенкевича. Під час німецької окупації вулиця отримала назву «Діхтерштрассе» (вулиця поетів). У 1950 році її перейменували на вулицю Климента Тимірязєва. Сучасну назву — вулиця Миколи Вороного — вона отримала у 1992 році на честь українського письменника, режисера та актора Миколи Вороного.
Основна забудова вулиці сформувалася на початку XX століття, переважають стилі класицизму та історизму. Більшість будівель на вулиці є пам’ятками архітектури місцевого значення.
Будівничі та стилі
Будинок зведений у 1904–1905 роках (за іншими даними — у 1907 році) в стилі модерн / сецесія. Автором проєкту був архітектор Юзеф Пйонтковський — один із представників львівської архітектурної школи початку XX століття. Будівля є унікальним зразком львівської сецесійної архітектури з багатим декоративним оздобленням як фасаду, так і інтер’єру.
Хто ж власник?
Первісно будинок був збудований для потреб нафтової компанії. Точне ім’я початкового власника у джерелах не вказане, однак функціонально споруда слугувала офісом для приватної фірми. У міжвоєнний період тут розміщувалося консульство Великої Британії, що підтверджує високий статус будівлі.
Який вигляд має будинок?
Будинок триповерховий, з асиметричним фасадом. Праве крило виділяється випнутим еркером, що опирається на барокові консолі. Фасад прикрашений рельєфами з рослинними мотивами — папороть, дуб, лавр, ромашки. Балкони мають декоративні ковані огорожі з мотивами стебел, метеликів, стилізованих стрічок. Вікна на 2–3 поверхах оздоблені ліпниною, лиштвами та елементами із зображенням маскаронів. Вхідна дерев’яна брама прикрашена складним орнаментом у вигляді «павиного хвоста» та серця. У вестибюлі зберігся вітраж, виконаний у техніці шварцлот, а також первісні міжквартирні двері.
Цікаві факти
У 1918–1939 роках у будинку працювало консульство Великої Британії, а також діяла молочарня Пшестшельської. У 2016 році в межах проєкту «Львів дипломатичний» на фасаді відкрито інформаційну таблицю, яка увічнює функціонування британського консульства.
Що тут тепер?
Станом на 2025 рік будинок №9 залишається житловим.
Список джерел:
-
Державний архів Львівської області (ДАЛО) – Фонд 2, опис 1, справа 2287.
-
Encyklopedia miasta Lwowa / pod red. B. Czołgoszewskiego, J. Lewickiego. – Wrocław: Ossolineum, 2002.
-
Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів: Каменяр, 1987.
-
Мельник І. Львів: Архітектурно-історичний нарис. — Львів: Центр Європи, 1999.
-
Осташ О. Львів дипломатичний: консули, посольства, події. — Львів: Апріорі, 2017.
