Формування вулиці
Вулиця Олександра Кониського розташована в Личаківському районі Львова, неподалік перехрестя вулиць Левицького, Туган-Барановського та Тершаковців. Своїм напрямком вона повторює русло колишнього струмка, що витікав із Вороблячого ставу — одного з низки давніх водойм на схилах Високого Замку. Цей струмок був лівою притокою річки Пасіки, яка, в свою чергу, впадала в Полтву. У другій половині XIX століття Львів переживав активну урбанізацію, і територія навколо сучасної вулиці Кониського почала перетворюватись із околиці на щільно забудовану дільницю.
Перші згадки про формування вулиці сягають 1840–1850-х років. У 1849 році вона значилася в планах міста під назвою “Пекарська нижча”, що вказувало на її розташування нижче по схилу від Пекарської вулиці. У 1868 році її названо “До Сакраменток” — ймовірно, через близькість до монастиря сестер сакраменток. У 1871 році вулиця отримала нову назву — “Охоронок” — на честь дитячого притулку, що діяв на цій території. Під час німецької окупації в 1943 році її тимчасово перейменували на “Каммервеґ”. Після повернення радянської влади назву “Охоронок” було поновлено, а у 1991 році вулиця отримала сучасну назву — на честь Олександра Кониського, українського письменника, перекладача, педагога, громадського діяча та автора тексту “Молитви за Україну”.
Територія, на якій пролягає вулиця, увійшла до меж міста Львова ще в середині XIX століття, коли почалось активне розширення Львова в напрямку Личаківської дільниці. Після прокладення вулиці її оточення забудовували чиншовими кам’яницями і віллами у стилі історизму та сецесії. Вулиця завжди зберігала затишний, переважно житловий характер.
Будівничі та стилі
Будинок на вул. Кониського, 4а збудований у 1907–1908 роках за проєктом архітектора Зиґмунта Кендзерського для Ядвіґи Кендзерської. Він є прикладом чиншової кам’яниці у стилі віденської сецесії. Композиція фасаду вирізняється симетрією, заокругленим наріжником, ліпленими орнаментами під вікнами та декоративним фризом із рослинними мотивами.
Хто ж власник?
Первісною власницею будинку була Ядвіґа Кендзерська. У міжвоєнний період будівля перейшла у власність подружжя Адольфа та Елеонори Бартів. Станом на сьогодні будинок є багатоквартирним і перебуває у приватній власності мешканців.
Який вигляд має будинок?
Будинок чотириповерховий, цегляний, отинькований. Архітектурним акцентом є заокруглений наріжник із лізенами. На фасаді — балкони з кованими огорожами, прямокутні вікна з сецесійною столяркою, декоративні панелі, завершення фасаду — фриз з орнаментом. Стіни пофарбовані у світлі пастельні кольори.
Цікаві факти
-
Архітектор Зиґмунт Кендзерський створив низку визначних кам’яниць у Львові, зокрема в центральній частині міста.
-
Будинок 4а — один із небагатьох на цій вулиці, що зберіг автентичне оздоблення фасаду.
-
У 1930-х роках тут мешкали представники інтелігенції та середнього класу, зокрема лікарі, вчителі та службовці.
Що тут тепер?
Будинок і надалі виконує житлову функцію. Всередині збереглися елементи автентичного оформлення — сходи, частково плитка та двері. Будівля доглянута, і мешканці підтримують її в належному стані.
Список літератури
-
Księga adresowa Małopolski. Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa (1935–1936)
-
Державний архів Львівської області (ДАЛО) ф. 2, оп. 1, спр. 337
-
Skorowidz Królewskiego Stołecznego Miasta Lwowa (1871)
-
Lewicki Jakub. Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918
-
Archiwum kart adresowych budynków we Lwowie, 1939