Формування вулиці
Вулиця Академіка Єфремова у Львові була прокладена в 1863 році. Спочатку вона мала назву Штандовска На Байках, що відображало її розташування — між сучасними вулицями Генерала Чупринки та Київською. У 1935 році вулицю перейменували на честь бригадира Чеслава Мончинського. Після Другої світової війни вона отримала назву Карла Маркса. У 1992 році вулиці присвоїли сучасну назву на честь українського громадсько-політичного діяча Сергія Єфремова .
Будівничі та стилі
Будинок №31 на вулиці Академіка Єфремова був зведений у 1909 році. Архітектором будівлі був А. Богохвальський.
Хто ж власник?
Історичні документи про первинного власника будинку №31 не збереглися або є недоступними. У радянський період будівля, ймовірно, була націоналізована та перетворена на комунальні квартири. Станом на сьогодні, будинок перебуває у приватній власності мешканців або обслуговується ОСББ.
Який вигляд має будинок?
Будинок має три поверхи та мансардний рівень. Фасад виконаний у світлих тонах, з великими вікнами та балконами з металевими перилами. Архітектура будівлі відображає функціоналістичний стиль з акцентом на простоту та практичність. Станом на сьогодні, будинок перебуває в задовільному стані, збережено оригінальні архітектурні елементи.
Цікаві факти
-
Вулиця Академіка Єфремова є частиною історичного району Львова, де збереглося багато будівель міжвоєнного періоду.
-
У 1930-х роках на цій вулиці активно розвивалося житлове будівництво, зокрема в стилі функціоналізму.
-
Будинок №31 є прикладом типового житлового будівництва того часу, що відображає архітектурні тенденції міжвоєнного Львова.
Що тут тепер?
Станом на сьогодні, будинок №31 на вулиці Академіка Єфремова є житловим. У ньому розташовані приватні квартири. На першому поверсі можуть бути комерційні приміщення, проте точна інформація відсутня.
Список літератури
-
Вулиця Єфремова (Львів) — Вікіпедія
-
Академіка Єфремова — Проект “Вулиці Львова”
-
Вулиця Єфремова | Міський Медіаархів — Центр міської історії
-
Львів м Єфремова вул. — Прадідівська слава
-
Вілла Йоанни Лоренц (1899) — Збруч