Формування вулиці
Вулиця Князя Романа є однією з найдавніших у Львові. Перші згадки про неї датуються 1382 роком, коли вона носила назву Гончарська, що вказує на проживання гончарів у цій місцевості. У 1885 році, внаслідок адміністративних змін, частину вулиці Галицької було виокремлено та названо на честь польського короля Стефана Баторія. Протягом XX століття вулиця неодноразово змінювала назву: Свердлова (1940–1941), Вермахтштрасе (1941–1944), Ватутіна (1944–1992). Сучасну назву — Князя Романа — вулиця отримала у 1992 році на честь Романа Мстиславовича, засновника Галицько-Волинського князівства.
Архітектура вулиці відображає різні історичні епохи: від класицизму до конструктивізму. Багато будівель є пам’ятками архітектури національного та місцевого значення.
Будинок №6
Будівничі та стилі
П’ятиповерховий будинок на вулиці Князя Романа, 6, зведений у 1912–1913 роках за проєктом архітектора Адольфа Піллера для купців Людвіка Штадтмюллера та Кароля Чуджака. Будівля є прикладом архітектури раннього модернізму, поєднуючи елементи юґендстилю, неоготики та сецесії. Фасад прикрашений скульптурами лицарів-атлантів, барельєфами з левами та кадуцеєм — символом Меркурія, покровителя торгівлі.
Хто ж власник?
Спочатку будівля була прибутковим будинком, з комерційними приміщеннями на першому поверсі, рестораном на другому та житловими квартирами вище. У 1920-х роках тут розмістився Банк Польської землі, а з 1929 року — Львівське радіо. Після Другої світової війни будинок був націоналізований. Нині тут розташовані Львівське державне обласне радіо та Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр.
Який вигляд має будинок?
Фасад будинку вирізняється неоготичними елементами: масивними скульптурами лицарів-атлантів, барельєфами з левами та кадуцеєм. У 2023 році під час реставрації було відновлено автентичне золоте тло фасаду. В інтер’єрі збереглися неоготичні розписи, зокрема фриз, оздоблений листям каштана.
Цікаві факти
-
У 2023 році в будівлі відкрили перший в Україні Культурний хаб ЮНЕСКО, який розмістився на першому і другому поверхах кам’яниці.
-
Під час реставрації фасаду виявили автентичне золоте тло, яке було відновлено.
Що тут тепер?
Наразі будівля використовується для культурних та медіа-ініціатив. Тут розташовані Львівське державне обласне радіо, Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр, кав’ярня-музей кіно-фототехніки «Фіксаж» та Культурний хаб ЮНЕСКО.