Формування вулиці
З 1863 по 1871 рік вулиця мала назву Санкт Георгсайтенгассе (Святого Юра бічна), з 1871 по 1885 рік — Пивоварська, оскільки на ній функціонував бровар, на місці якого у 1930-х роках побудували Народну лічницю. У 1885 році вулицю назвали на честь польського священика та проповідника Петра Скарґи. Під час німецької окупації, з 1941 року, вулиця отримала назву Шпітальштрассе. У липні 1944 року повернули її довоєнну назву — Скарги, але вже в грудні того ж року перейменували на вулицю Пирогова, на честь російського хірурга Миколи Пирогова. Сучасна назва — вулиця Євгена Озаркевича, на честь фундатора української медицини в Галичині, з 1992 року.
Будівничі та стилі
Будівля на вул. Озаркевича, 2 збудована у 1904 році за спільним проєктом архітекторів Івана Левинського, Олександра Лушпинського та Тадея Обмінського, будівля виконана в стилі сецесії з елементами гуцульського мистецтва.
Хто ж власник?
Будівля збудована на замовлення Андрея Шептицького.
Який вигляд має будинок?
Митрополит витратив 84 000 корон на будівництво триповерхового (на той час – двоповерхового) будинку. Архітектурний образ споруди створювали дерев’яний бойківський дах із декоративними елементами, багатий на орнаменти карниз, гладенькі стіни, прикрашені яскравою майолікою.
Підвіконні фризи та облямування вікон на другому і третьому поверхах були виготовлені з високоякісної багатобарвної кераміки фабрики І. Левинського. Їхній дизайн базувався на українських вишивальних мотивах, з використанням характерної для гуцульського народного мистецтва колористики: брунатної, жовтої, зеленої та білої барв.
Цікаві факти
Інтер’єри бурси та каплиці при ній оформлювали у 1911–1912 роках художники Михайло Бойчук та Євген Сагайдачний. У серпні 1914 року тут було перше місце збору Українських січових стрільців, а в 1915 році відкрили притулок для поранених – Захист УСС. На межі 1915–1916 років у цьому притулку перебував хворий Іван Франко. У дяківській бурсі також розташовувалася духовна семінарія монастиря Отців студитів, де ігуменом був Климентій Шептицький. За радянської влади будівлю дяківської бурси приєднали до колишньої «Народної лічниці» та добудували два поверхи. До нашого часу збереглися окремі фрагменти оздоблення керамічними плитками з українським орнаментом.
Що тут тепер?
Зараз у будівлі розташовані відокремлений підрозділ «3-я міська клінічна лікарня міста Львова» КНП «Львівське ТМО 3» та аптечний пункт «Аптека № 43».
Джерела та література
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Дяківська бурса, або маловідомі світлини Притулку для поранених Українських Січових Стрільців у Львові • Фотографії старого Львова
