Формування вулиці
Вулиця Петра Дорошенка — одна з найдавніших міських артерій Львова, яка історично з’єднувала середмістя з передмістям під назвою Кастелівка. Перші згадки про цю дорогу датуються XV століттям — тоді вона слугувала шляхом до заміського фільварку, що належав львівському бургомістру та лікарю Еразму Сиксту. Саме на його честь вулиця впродовж кількох століть називалась Сикстуською.
Інтенсивний розвиток цієї вулиці розпочався у середині XIX століття — після знесення міських мурів і формування нових транспортних зв’язків. У 1894 році сюдою прокладено першу лінію електричного трамвая у Львові, що остаточно закріпило за Сикстуською статус важливої магістралі. У цей період активно забудовувались обидві сторони вулиці прибутковими кам’яницями, що поєднували житлові й комерційні функції.
До Другої світової війни вулиця залишалася одним із найдинамічніших торгово-ділових осередків міста. У різні періоди вона носила назви: Сикстуська, Оборони Львова, Жовтнева. Сучасну назву — на честь гетьмана Петра Дорошенка — вулиця отримала у 1992 році. Архітектурний ансамбль Дорошенка донині вважається зразком львівського модерну та раннього функціоналізму.
Будівничі та стилі
Будинок №9 зведено у 1899–1900 роках за проєктом архітектора Альфреда Захаревича для Германа Бака. Це одна з перших у Львові кам’яниць, виконаних у стилі сецесії. У 1927 році новий власник Едмунд Строменгер надбудував четвертий поверх, адаптуючи будівлю до нових житлових потреб. Стиль кам’яниці поєднує сецесійні декоративні елементи з раціональною планувальною структурою.
Хто ж власник?
Первісним власником був Герман Бак, який замовив будівництво як інвестицію для здачі в оренду. У міжвоєнний період власником став підприємець Едмунд Строменгер — він мешкав у будинку до 1939 року. За польських часів на першому поверсі розміщувалися магазини й бюро нерухомості.
Який вигляд має будинок?
Будівля має чотири поверхи, фасад симетричний, у нижній частині — комерційні приміщення. Фасад оздоблений ліпниною у стилі сецесії: гірлянди, картуші, декоративні елементи над вікнами. Вікна другого поверху акцентовані легкими сандриками. Після надбудови четвертого поверху будівля зберегла гармонію об’ємів, що засвідчує якісний архітектурний нагляд.
Цікаві факти
-
Перший поверх займали магазин друкарських машинок «Maszynopol», ювелірна крамниця «Raka» та офіс з оренди нерухомості.
-
У радянський період тут діяла майстерня з ремонту та заправки авторучок.
-
Будинок вважається зразком ранньої львівської сецесії, яка згодом еволюціонувала у функціоналізм.
-
Альфред Захаревич — один з найвідоміших львівських архітекторів, автор будівлі Головного вокзалу та ряду модерних кам’яниць у центрі міста.
Що тут тепер?
Сьогодні будинок №9 виконує житлово-комерційну функцію. На першому поверсі працюють крамниці й офіси, верхні поверхи зайняті квартирами. Фасад будівлі неодноразово реставрували — сьогодні він перебуває в задовільному стані. Будівля є частиною історичного ареалу центральної частини Львова.
Список літератури
-
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008.
-
Бірюльов Ю. Львів: архітектура кінця XIX — початку XX століття. — Львів: Центр Європи, 2010.
-
Лемко І., Михалик В. 1243 вулиці Львова (1939–2009). — Львів: Апріорі, 2009.
-
Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005.
-
Універсальна енциклопедія Львова / ред. А. Козицький. — Львів: Літопис, 2008–2010