Формування вулиці
Сучасна вулиця Степана Бандери є однією з головних магістралей західної частини Львова. Вона сформувалася на місці давнього шляху, що сполучав середмістя із дорогою на Перемишль. У середині ХІХ століття вулиця мала назву Новий Світ, а у 1886 році її перейменували на честь маршалка Галицького сейму Леона Сапіги. Саме після цього вона почала активно забудовуватися престижними житловими будинками, віллами та громадськими спорудами. На початку ХХ століття панівним архітектурним стилем тут стала сецесія, а вулиця перетворилася на один із найрепрезентативніших районів міста.
Будинок №61 спорудили у 1905–1907 роках як частину нового кварталу, що забудовувався вздовж тодішньої вулиці Сапєги. Разом із сусіднім будинком №59 він утворює єдиний архітектурний ансамбль, спроєктований самим власником.
Хто ж власник?
Будинок був власною прибутковою кам’яницею львівського архітектора, скульптора і будівничого Каспара Юліана Драневича (1867–1939). Після навчання у Львівській художньо-промисловій школі він відкрив власну будівельну фірму та проєктував численні житлові будинки у Львові. Кам’яниці на вулиці Сапєги, 59 і 61, стали одними з найвідоміших його авторських робіт. Проєкт будинку №61 виконано у співпраці з архітектором Іваном Віняжем. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення (охоронний №4056-Лв).
Який вигляд має будинок?
Чотириповерхова чиншова кам’яниця є яскравим прикладом львівської сецесії. Фасад має асиметричну композицію, оздоблений рослинним ліпним декором, маскаронами, стилізованими квітковими мотивами та кованими балконними огорожами. Вертикальні акценти, плавні лінії й декоративна пластика характерні для зрілої львівської сецесії початку ХХ століття. Архітектура будинку поєднує художню виразність із раціональним плануванням прибуткової кам’яниці.
Цікаві факти
Будинки №59 та №61 є єдиним архітектурним комплексом, створеним Каспаром Драневичем для себе як забудовником і архітектором. Це один із небагатьох випадків у Львові, коли архітектор одночасно виступив автором проєкту, скульптором декоративного оздоблення та власником будівлі. Фасад будинку №61 вирізняється багатою сецесійною пластикою і належить до найвиразніших прикладів житлової архітектури цього стилю на сучасній вулиці Степана Бандери.
Що тут тепер?
Будинок і сьогодні виконує свою первісну житлову функцію. Перший поверх займають комерційні приміщення, тоді як верхні поверхи залишаються житловими. Кам’яниця є важливою складовою історичної забудови вулиці Степана Бандери та входить до переліку пам’яток архітектури місцевого значення.