Формування вулиці
Вулиця Коперника є однією з найстаріших і найрепрезентативніших вулиць центральної частини Львова. Вона сформувалася на місці середньовічного шляху, що з’єднував місто з селом Сокільники, і відомого ще з XVI століття як Сокільницька дорога. Вулиця проходила поза міськими мурами, між Галицьким та Краківським передмістями, вздовж невеликої річки Сороки, яка впадала у Полтву.
У XVIII столітті тут виникли перші передміські садиби та панські резиденції. У другій половині XIX століття, після розбудови проспекту Свободи та площі Галицької, вулиця почала забудовуватись у стилі європейського міського модерну. У 1871 році вона отримала назву на честь видатного польського астронома Миколая Коперника. Забудова вулиці активно тривала до Першої світової війни, зокрема на її початку — у 1900–1914 роках, коли тут звели низку чиншових кам’яниць, готелів, ресторанів та культурних установ.
Коперника стала «вітриною модерного Львова» — тут розташовувалися Галицький сейм (нині — головний корпус Львівської національної галереї мистецтв), Музей імені Дзєушинських, готель “Жорж”, а також престижні крамниці й кав’ярні. Завдяки поєднанню багатої історії, монументальної архітектури та зручного розташування, вулиця і сьогодні вважається однією з найпрестижніших у місті.
Будівничі та стилі
Будинок №5 зведено у 1911 році за проєктом архітектора Романа Фелінського — одного з найяскравіших представників львівської школи модерну. Скульптурне оздоблення виконав відомий скульптор Зигмунт Курчинський. Стиль будівлі поєднує риси середньовічної готики з модерністичними елементами — стрілчасті форми вікон, вертикальні лінії, асиметрія композиції та декоративні мотиви з елементами фантастики й флори.
Хто ж власник?
Первісним власником будинку була Ізидора Шутц. У міжвоєнний період на першому поверсі діяв магазин грамофонів та платівок «Мелодія» власника Пільпеля. Після Другої світової війни, у 1950-х роках, частину приміщень переобладнали під вечірню музичну школу. З 1960-х років тут функціонує відомий музичний магазин «Трембіта» та дитяча музична школа №2.
Який вигляд має будинок?
Будівля п’ятиповерхова, із мансардою, фасад асиметричний, із виразним декоративним оздобленням. Вікна різної форми, зокрема трапецієподібні та стрілчасті. Декор виконано в камені — з рельєфами, гербами, міфологічними образами. Перший поверх займають великі вітрини крамниці, верхні поверхи мають класичне житлове планування. Фасад добре збережений і залишається окрасою вулиці.
Цікаві факти
-
Будівля є одним із найвиразніших зразків львівської інтерпретації модерну з використанням псевдоготичних форм.
-
У 1920–30-х роках у приміщеннях працювала студія звукозапису.
-
Магазин «Трембіта» є найстарішим діючим музичним магазином у Львові.
-
Тут навчалися відомі львівські музиканти — випускники музичної школи №2.
Що тут тепер?
Будинок №5 залишається житловим з комерційними приміщеннями на першому поверсі. Тут функціонують дитяча музична школа №2 та магазин музичних інструментів «Трембіта». Будівля підтримується у доброму стані, зберігає архітектурну та культурну цінність.
Список літератури
-
Енциклопедія Львова. — Т. 2.
-
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. — Львів, 2008.
-
Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці. — Львів, 2008.
-
Історія Львова в документах і матеріалах. — Львів, 1996.
-
Інтерактивний Львів / Центр міської історії.