Формування вулиці
Сучасна вулиця Євгена Коновальця почала формуватися наприкінці XIX століття на території колишнього передмістя, відомого як Байки. До цього тут переважали сади, городи, приватні садиби та парки. Активна забудова розпочалася у 1900–1930-х роках відповідно до генерального плану розвитку Львова. Вулиця швидко стала одним із найпрестижніших районів міста, де поряд із прибутковими кам’яницями споруджували просторі вілли для представників львівської інтелігенції, архітекторів, підприємців і професури. Саме в цьому середовищі постала вілла архітектора Михайла Маковича — один із найвиразніших зразків львівської сецесійної житлової архітектури.
Хто ж власник?
Будинок спорудили у 1904–1905 роках як власну резиденцію львівського архітектора і скульптора Михайла Маковича. Проєкт він виконав у співавторстві з архітектором Станіславом Децем. Вілла стала своєрідною творчою візитівкою архітектора, у якій він міг вільно реалізувати принципи сецесії та продемонструвати увагу до художніх деталей. Будинок внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури місцевого значення.
Який вигляд має будинок?
Вілла — цегляна, одноповерхова, поставлена на високому цоколі, з мезоніном і горищем, Г-подібна у плані. Архітектура поєднує асиметричну композицію та характерні риси львівської сецесії.
Фасади оздоблені багатим пластичним декором. Особливу увагу привертають великі експресивні маскарони, ліпні обрамлення вікон із мотивами соняшників, декоративні рослинні орнаменти та витончені ковані елементи балкона й огорожі. Саме завдяки поєднанню пластики, металу та рослинного декору будинок належить до найяскравіших сецесійних вілл Львова.
Цікаві факти
- Вілла була збудована самим Михайлом Маковичем для власного проживання, тому вирізняється особливо ретельним опрацюванням декоративних деталей.
- Будинок відомий своїми непропорційно великими маскаронами, які стали його найвпізнаванішою архітектурною особливістю.
- У XXI столітті пам’ятку було відреставровано, що дозволило відновити значну частину її сецесійного декору та повернути історичний вигляд фасадам.
- У 2017–2018 роках частину будівлі Львівська міська рада виставляла на аукціон як об’єкт комунальної власності із збереженням пам’яткоохоронного статусу.
Що тут тепер?
Сьогодні вілла залишається житловою будівлею та пам’яткою архітектури місцевого значення. Після проведеної реставрації вона є одним із найкраще збережених прикладів львівської сецесійної віллової забудови початку ХХ століття і входить до переліку найцінніших об’єктів маршруту львівського ар нуво.
Джерела та література:
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) Ф. 2, Оп. 2, Спр. 1228.
- Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини.- Львів: Центр Європи. 2008.
- Лемко Ілько, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). – Львів: Апріорі, 2009.
- Мельник Б. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ–ХХ століття. – Львів: Світ, 2001.
- Архітектура Львова. Час і стилі. XIII-XXI ст., за ред. Юрій Бірюльов, Богдан Черкес, Микола Бевз, А. Рудницький, Центр Європи, Львів, 2008.
- Вул. Листопадового Чину, 11 – музей Олекси Новаківського https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/lyst-chynu-11/