Формування вулиці
Вулицю проклали в 1910 році та назвали Клушинською на честь перемоги польських військ над російськими в битві під Клушином 1610 року. Після Другої світової війни, у 1944 році, її перейменували на честь українського народного героя Устима Кармелюка.
Вулиця забудована переважно в першій половині XX століття. Зокрема, будинок №3, зведений у 1923 році за проектом архітектора Казимира Теодоровича, є яскравим прикладом поєднання стилю ар-деко з елементами карпатської народної архітектури. Цей будинок відомий як місце проживання видатного українського лікаря Мар’яна Панчишина, а нині тут розташований Музей історії медицини Галичини його імені.
Інший важливий об’єкт — будинок №9, де з 1941 по 1969 рік мешкав відомий український художник Антін Манастирський. На його честь на фасаді встановлено меморіальну таблицю. Сьогодні вулиця Кармелюка залишається спокійною житловою вулицею, що зберігає пам’ять про видатних особистостей та історичні події Львова.
Будівничі та стилі
Будинок споруджений у 1923 р. за проектом арх. Казимира Теодоровича. Це xарактерний приклад львівської житлової архітектури 1920-х рр.
Хто ж власник?
У 1925–1943 тут проживав відомий український лікар Мар’ян Панчишин (1882–1943). В 1960–1970-х тут знаходився відділ інституту прикладних наук математики АН УРСР і міський ЗАГС новонароджених дітей. З 1986 р. – художньо-меморіальний музей Антона Манастирського, з 1990 p. – музей історії медицини Галичини. В 1992 віллу передано в оренду Українському лікарському товариству у Львові для створення тут експозиції Музею історії медицини ім. М. Панчишина. Hа фасаді будинку є меморіальна дошка з нагоди створення музею (скульптор Емануїл Мисько).
Який вигляд має будинок?
Будинок зведений у стилі арт деко з елементами карпатської народної архітектури та “закопанського” стилю. Двоповерховий, цегляний, тинькований, з анфіладним плануванням. В інтер’єрі збереглися різьблені дерев’яні сходи, ліпні плафони, орнаментальні стелі та паркет. Головний фасад асиметричний: вхідний портал з масивним кам’яним обрамленням і кованими ґратами, овальне вікно-світлик та вікна з дерев’яними переплетами у стилі арт деко. Балкон на другому поверсі має різьблене дерев’яне огородження з кованими вставками, кронштейни також у стилі арт деко. Будівля завершена високим мансардовим дахом із червоною черепицею, мансардним вікном і світловим ліхтарем. Дах підтримують різьблені дерев’яні кронштейни, типові для “закопанського” стилю.
Цікаві факти
В 1925–1943 тут проживав відомий український лікар Мар’ян Панчишин (1882–1943). З 1944 до 1960-х у будівлі проживав професор Тимофій Глухенький, ректор львівського медичного інституту. В 1960–1970-х тут знаходився відділ інституту прикладних наук математики АН УРСР і міський ЗАГС новонароджених дітей. З 1986 у віллі відкрито художньо-меморіальний музей Антона Манастирського, який підпорядковувався Львівському Національному музеєві. В 1990 директор національного музею Андрій Новаківський дав дозвіл на розміщення експозиції музею історії медицини Галичини на другому поверсі будинку. В 1992 за рішенням міської ради віллу передано в оренду Українському лікарському товариству у Львові для створення тут експозиції Музею історії медицини ім. М. Панчишина. В цьому ж році на фасаді будинку відкрита меморіальна дошка з нагоди створення тут музею (скульптор Емануїл Мисько).
Що тут тепер?
Тут розташований Музей історії медицини Галичини імені Мар’яна Панчишина.
Джерела:
-
Лемко Ігор. Львів, вулиця – Кармелюка // mavka-lv.livejournal.com
– Огляд історії вулиці та архітектурної спадщини, включаючи опис будинку №3. -
Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Інтерактивний Львів: Кармелюка, 3 // lia.lvivcenter.org
– Детальний опис архітектури будинку, фото, історичний контекст. -
Бірюльов Ю. Архітектура Львова. Час і стилі. XIII–XXI ст. – Львів: Центр Європи, 2008.