Житловий будинок

Формування вулиці

Вулиця Івана Верхрадського розташована у Личаківському районі Львова, у місцевості Снопків. Вона сформувалась на початку XX століття внаслідок інтенсивного розвитку східних околиць міста. Раніше ця територія була переважно сільськогосподарською — із дачними ділянками, полями та пасовищами. Внаслідок урбанізаційного зростання та появи нових житлових кварталів з віловою та прибутковою забудовою, було прокладено нові вулиці.

Первісно ця вулиця мала назву бічної Гофманської, а в 1905 році її перейменували на вулицю Голомба — на честь відомого львівського архітектора Анджея Голомба, який розпланував і частково забудував цей район. Під час німецької окупації 1943–1944 років вулиця тимчасово називалася Рентгенґассе. У 1946 році вулиці присвоєно ім’я Івана Верхрадського — українського мовознавця, природознавця та педагога, який мешкав у Львові у другій половині XIX століття.

Забудова вулиці Верхрадського має виняткову цілісність: її розбудовував практично один архітектор — Анджей Голомб, завдяки чому вулиця зберігає стильову єдність. У міжвоєнний період вона залишалась елітарною житловою адресою. Після Другої світової війни її забудова майже не зазнала змін і збереглась донині.

Будівничі та стилі

Будинок №9 на вулиці Верхрадського збудований у 1920-х роках, як частина завершального етапу забудови вулиці. Архітектура будинку поєднує риси пізньої сецесії з елементами неокласицизму. Фасад асиметричний, прикрашений ліпниною з геометричними й рослинними мотивами. Центральну частину акцентує еркер і балкон з кованою огорожею. Вікна мають класичне обрамлення з простими сандриками.

Хто ж власник?

Первісно будинок належав приватному забудовнику — ймовірно, місцевому адвокату або викладачу, як це було типовим для елітної вулиці Верхрадського. У міжвоєнний період у будинку мешкали представники інтелігенції, зокрема викладачі та лікарі. У радянський період будинок був націоналізований і поділений на квартири.

Який вигляд має будинок?

Будинок має три поверхи, тинькований фасад і похилу дахову частину з люкарнами. На фасаді — симетричне розташування вікон та центральний еркер з балконом. В оздобленні використано декоративну ліпнину, однак у стриманому стилі, характерному для пізніх 1920-х. Загалом будинок добре зберігся, зберігає автентичні вхідні двері, віконні рами та металеву фурнітуру.

Цікаві факти

У 1920-х роках будинок був одним із останніх у лінії забудови вулиці Верхрадського.
Весь ансамбль вулиці вважається зразком архітектурної гармонії львівської сецесії.
Будівля має оригінальні ковані перила на балконі, які є прикладом ужиткового мистецтва міжвоєнного Львова.

Що тут тепер?

Нині будинок є житловим. У будівлі збереглися квартири з оригінальним плануванням. Частину приміщень пристосовано під офіси або домашні кабінети. Фасад доглянутий, будівля входить до переліку об’єктів історичної забудови, які підлягають збереженню.

Список літератури

Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008.
Бірюльов Ю. Львів: архітектура кінця XIX — початку XX століття. — Львів: Центр Європи, 2010.
Лемко І., Михалик В. 1243 вулиці Львова (1939–2009). — Львів: Апріорі, 2009.
Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005.
Універсальна енциклопедія Львова / ред. А. Козицький. — Львів: Літопис, 2008–2010.