Житловий будинок

Формування вулиці

Вулиця Івана Верхратського розташована в Личаківському районі Львова. Її формування розпочалося на початку XX століття, коли територія, яка раніше була сільською місцевістю, почала активно забудовуватися. Спочатку вулиця мала назву Гофмана бічна, а з 1905 року — Ґоломба, на честь архітектора Анджея Ґоломба. Під час німецької окупації, від 1943 до липня 1944 року, вона називалася Рьонтґенґассе. Сучасну назву вулиця отримала в 1946 році на честь українського мовознавця та природознавця Івана Верхратського.

Забудова вулиці відбувалася у два етапи. До 1903 року під керівництвом Анджея Ґоломба розбудовувався непарний бік вулиці, де переважав еклектизм. Після смерті архітектора забудова продовжилася, і були зведені кам’яниці №7–15 та забудовано парний бік вулиці, де вже переважала пізня сецесія. Цілісність та завершеність архітектурного ансамблю вулиці пояснюється тим, що його єдиним автором був Анджей Ґоломб.

Будівничі та стилі

Будинок №10 був зведений у 1923 році як п’ятиповерхова кам’яниця, що вирізняється серед переважно триповерхової забудови вулиці. Архітектурний стиль будівлі — пізня сецесія з елементами неокласицизму. Фасад прикрашено ліпниною, арочними вікнами та кованими балконами. Будівля має симетричну композицію з центральним входом та декоративними елементами, характерними для стилю сецесії.

Хто ж власник?

У міжвоєнний період будинок належав домовласнику Бернарду Раппопорту. На третьому поверсі, у квартирі №7, мешкали письменниці Ольга Дучимінська та Ірина Вільде.

Який вигляд має будинок?

Будівля має п’ять поверхів з симетричним фасадом. Фасад оздоблений декоративними елементами, характерними для стилю сецесії: ліпнина, арочні вікна, ковані балкони. Будівля зберегла багато автентичних архітектурних деталей, що підкреслює її історичну цінність.

Цікаві факти

У будинку мешкав український літературознавець академік Василь Щурат (1871–1945).
Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення.

Що тут тепер?

Сьогодні будинок №10 на вулиці Івана Верхратського використовується як житловий об’єкт. Будівля зберегла свою історичну архітектуру та є частиною культурної спадщини Львова.

Список літератури

Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008.
Бірюльов Ю. Львів: архітектура кінця XIX — початку XX століття. — Львів: Центр Європи, 2010.
Лемко І., Михалик В. 1243 вулиці Львова (1939–2009). — Львів: Апріорі, 2009.
Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005.
Універсальна енциклопедія Львова / ред. А. Козицький. — Львів: Літопис, 2008–2010.