Формування вулиці
Вулиця Метрологічна розташована у межах історичної місцевості Кастелівка у Франківському районі Львова — одного з найелітніших і наймальовничіших районів міста кінця ХІХ — початку ХХ століття. Формування цієї території почалося у 1890-х роках на місці колишнього лісового масиву та земель, що належали монастирям. Назва «Кастелівка» походить від прізвища Йозефа Кастеля — архітектора і будівничого, який мав тут маєтки й активно долучився до розбудови району.
Саме на початку XX століття район Кастелівки став еталоном міського передмістя з вілловою забудовою, широкими вулицями, озелененням, каналізацією, електрикою — зразком сучасного і комфортного життя для середнього й заможного класу. Район забудовували поступово, згідно з детальним планом. Особливу роль у формуванні вигляду Кастелівки відіграли фірма Івана Левинського та його співавтори — архітектори Юзеф Пйонтковський, Тадеуш Обмінський, Альфред Захаревич, Генрик Заремба, які працювали в стилі сецесії, неоренесансу й раннього модерну.
Вулиця Метрологічна виникла в цьому контексті — як частина мережі нових вулиць, прокладених для забудови новітнього житлового району. Її первісна назва — вул. Собінського — походила від імені польського педагога і діяча освіти. Сучасну назву — Метрологічна — вона отримала вже після Другої світової війни, що, ймовірно, було пов’язано з функціонуванням у районі метрологічних інституцій або як відображення науково-технічної тематики в радянській топоніміці.
Характерною рисою вулиці стало зведення вілл, багатоквартирних кам’яниць і навчальних корпусів, зокрема для українських освітніх установ у міжвоєнний період. Так, будинок №3 ще у 1920-х роках став осередком жіночої учительської семінарії імені Собінського, що віддзеркалювало загальне культурне піднесення Галичини в умовах польського панування.
На сьогодні вулиця зберігає чимало автентичної забудови початку XX століття й є частиною історичного середовища Кастелівки, що охороняється як пам’ятка містобудування.
Будівничі та стилі
Будинок №3 на вулиці Метрологічній споруджений у 1911–1912 роках за проєктом архітектурного бюро Івана Левинського. Чотириповерхова кам’яниця виконана в стилі неокласицизму початку XX століття. Вона формує архітектурну групу з сусіднім будинком №67 на вулиці Котляревського.
Хто ж власник?
Інформація про первинного власника будинку наразі відсутня у відкритих джерелах. У 1920 році в будівлі було організовано українські відділи жіночої учительської семінарії імені Собінського. Директором навчального закладу був о. Юліян Дзерович, а викладали в семінарії отець-доктор Василь Лаба, професори таємного Українського Університету Микола Чубатий та Роман Цегельський.
Який вигляд має будинок?
Будинок має прямокутну форму з діагональним зрізом із тильної сторони. Фасад орієнтований на південь, перед ним розташований прифасадний садок, відділений від хідника огорожею. Кам’яниця чотириповерхова, на цоколі, з неокласичними архітектурними елементами.
Цікаві факти
-
У 1920 році в будівлі діяла українська жіноча учительська семінарія імені Собінського.
Що тут тепер?
Наразі будівля використовується як житловий багатоквартирний будинок. Частину приміщень займають аудиторії та гуртожиток Львівського мистецького коледжу імені Івана Труша.