Формування вулиці
Вулиця Івана Франка — одна з найдавніших і найпрестижніших вулиць Львова, що бере свій початок ще з княжих часів як торговельний тракт на південь, у напрямку на Угорщину. До середини XIX століття ця територія залишалася малозаселеною, з переважно сільською забудовою в районі Софіївка. Від кінця XIX століття район активно розбудовується: з’являються нові кам’яниці, освітні та медичні установи, зокрема Народний дім, Дім інвалідів, шпиталі.
До 1950 року ділянка, де тепер стоїть будинок №50, належала до вулиці Зиблікевича (нині — Франка). Вулиця змінювала назви: Панська, Пілсудського, Зиблікевича, Чернишевського. Сучасну назву — на честь Івана Франка — вона отримала в радянський період. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття ця ділянка забудовувалась доходними будинками, часто з елементами модерну, неоренесансу, сецесії. Серед таких — ансамбль кам’яниць на Франка, 46–50, розташований у формі курдонера.
2. Про будинок на вул. Франка, 50
Будівничі та стилі
Будинок №50 є частиною ансамблю з чотирьох кам’яниць, зведених у 1910–1912 роках у стилі раціональної сецесії за проєктом архітектора Александра Вартересєвича-Слонєвського. Комплекс утворює внутрішній курдонер (парадний двір), характерний для представницької житлової архітектури того часу. Кам’яниця №50 вирізняється з-поміж інших декоративним оздобленням у стилістиці мавританської готики — архітектурною екзотикою, нетиповою для львівської забудови.
На фасаді збережено унікальні рельєфи драконів — роботи скульптора Івана Севери. Ці елементи, що нагадують середньовічну фантастику, є рідкісним прикладом використання декоративної пластики у львівському модерні.
Хто ж власник?
Первинним власником будинку був Якуб Зільберштейн — відомий адвокат, представник львівської єврейської інтелігенції. Він володів також сусіднім будинком №52. У міжвоєнний період будинок здавався в оренду, а в 1950-х роках тут відкрили салон з пошиття та ремонту одягу й панчіх. Після Другої світової війни об’єкт було націоналізовано. Зараз будинок перебуває у змішаній формі власності (комунальна та приватна).
Який вигляд має будинок?
Будинок має чотири поверхи, фасад виходить на вул. Франка і формує частину курдонера. В архітектурі помітні мавританські арки, елементи готики, декоративна цегляна кладка. Найвиразнішими деталями є два рельєфних дракони, розміщені на рівні другого поверху. Балкони — з кованими огорожами. Фасад відреставрований частково, вхідна група зберігає оригінальні елементи оформлення.
Цікаві факти
-
Рельєфи драконів — це авторська робота Івана Севери, одного з провідних львівських скульпторів початку ХХ століття.
-
Будинок має декоративні елементи, нетипові для раціональної сецесії — це рідкісний приклад поєднання функціоналізму і декоративної фантастики.
-
У 1950-х роках тут був один із небагатьох салонів ремонту панчішних виробів у місті.
-
Разом із кам’яницями №46, 48 і 52 будинок входить до ансамблю, що формує архітектурну перлину вул. Франка.
Що тут тепер?
Нині в будинку діють салон краси «Л’Етуаль» та кілька офісних і житлових приміщень. Частина квартир приватизована. Будівля внесена до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення як частина ансамблю забудови початку ХХ століття.
Список літератури
-
Бірюльов Ю. Архітектура Львова доби сецесії
-
Мельник І. Львів між минулим і майбутнім
-
Вуйцик В. Архітектурні ансамблі Львова