Формування вулиці
Вулиця Івана Франка — одна з найстаріших, найдовших і найпрестижніших вулиць Львова, з глибоким історичним шаром, що простягається від середньовіччя до модерного міста. Її траєкторія повторює напрямок колишнього шляху зі Львова до Угорщини через перевал у Карпатах, знаного ще з княжих часів. У XV–XVI століттях ця дорога використовувалась як торговельний шлях, а поруч почали формуватися передмістя, зокрема — Софіївка.
У XVIII–XIX століттях, після входження Галичини до складу Австро-Угорської імперії, територія набуває нового значення. Вулиця отримує назву Панська, згодом — Зиблікевича, а в 1950 році — на честь Івана Франка. У другій половині XIX століття почалася активна забудова вулиці кам’яницями та віллами у стилях історизму, неоренесансу та сецесії. Район став одним з улюблених для заможних мешканців, інтелігенції, архітекторів і лікарів.
Про будинок на вул. Івана Франка, 52
Будівничі та стилі
Будинок №52 зведено у 1909-1912 році. Автор проєкту — архітектор Александер Вартересєвич-Слонєвський. Стиль — модерн (віденський варіант сецесії), з елементами неоренесансу. Фасад вирізняється симетрією, декоративними деталями у вигляді ліплених маскаронів, та ритмічним розташуванням балконів. У декорі використано характерні для сецесії геометризовані мотиви.
Хто ж власник?
Первинним власником був Якуб Зільберштейн — відомий адвокат і громадський діяч єврейського походження. Йому ж належала й сусідня кам’яниця на вул. Франка, 50. У міжвоєнний період будинок здавався в оренду під квартири заможним родинам та представникам вільних професій. Після Другої світової війни і встановлення радянської влади нерухомість було націоналізовано.
Який вигляд має будинок?
Чотириповерхова кам’яниця з симетричним фасадом, що має центральний вертикальний акцент — еркер з балконами. Перший поверх мурований з рельєфним рустом, верхні поверхи гладкі, з розвиненою лінією вікон та архітектурними прикрасами. Особливу увагу привертає оформлення входу: ліплений портал з геометричним декором та фрагментами орнаменту в стилі раннього модерну.
Цікаві факти
-
У 1920-х роках у будинку проживали професори Львівського університету та приватні лікарі.
-
Архітектор Якуб Ріскін також відомий як співавтор інших кам’яниць у центрі Львова та проектів для єврейських громад.
-
Будинок зберігає вхідні дерев’яні двері з початку ХХ століття — один із рідкісних автентичних зразків у районі.
Що тут тепер?
Сьогодні будівля залишається житловою. Частину приміщень використовують як офіси та орендовані квартири. Фасад і вхідна група потребують реставрації, однак загалом об’єкт зберігає свою автентичність і входить до охоронної зони історичного ареалу Львова.
3. Список літератури
-
Бірюльов Ю. Архітектура Львова доби сецесії
-
Мельник І. Львів між минулим і майбутнім
-
Вуйцик В. Архітектурні ансамблі Львова