Формування вулиці
Вулиця Хотинська виникла наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття в межах розвитку західної частини Львова — передмістя Клепарів, поблизу головного залізничного вокзалу. Її формування тісно пов’язане з розбудовою інфраструктури для обслуговування вокзалу, зростанням кількості мешканців середнього класу та службовців, а також потребою у нових громадських і житлових будівлях. Район отримав регулярну вуличну сітку та забудову кам’яницями, дохідними будинками та навчальними закладами.
Назва вулиці, імовірно, надана у міжвоєнний період за аналогією з іншими вулицями, названими на честь міст українських історичних земель. Хотин — місто в Бессарабії, знане передусім своєю фортецею та важливими битвами. У радянський період Хотинська зберегла житлову та освітню функції, не зазнавши значної перебудови.
Про будинки на вул. Хотинській, 4 та 6
Будівничі та стилі
Комплекс із двох триповерхових будівель — №4 та №6 — споруджено у 1907–1908 роках за проєктом архітектурно-будівельного бюро Івана Левинського. Будівництво завершено 13 серпня 1908 року. Архітектура обох будинків належить до стилю раціональної сецесії з характерними рисами пізнього модерну — функціональні фасади, симетрія, декоративна стриманість, велике скління. Обидві споруди цегляні, тиньковані, із заломленими дахами, витримані в єдиному ансамблевому ключі.
Хто ж власник?
Із самого початку будівлі були призначені для освітніх цілей. У 1908 році сюди переїхала ІХ гуманітарна гімназія ім. Яна Кохановського — чоловіча, польськомовна, для дітей державних службовців і дрібних підприємців. З приходом радянської влади в 1939 році гімназію ліквідували, а будівлі отримали нове функціональне призначення: №6 — житловий будинок, №4 — середня школа №15 з російською мовою викладання.
Після Другої світової війни навчальний заклад №4 продовжив функціонувати, проте з 1975 року школа була реорганізована, а її номер передано новій будівлі на вул. Патона, 7. Частину учнів перевели до школи №18 (нині — Львівська українська гуманітарна гімназія ім. Олени Степанів). До приміщень на Хотинській перевели загальноосвітню школу №59.
Який вигляд мають будинки?
Обидва будинки триповерхові, прямокутні в плані, з симетричними фасадами. Вхідна група акцентована сецесійними елементами: лаконічна обробка отворів, горизонтальне членування стін, ліпні пояски, широкі вікна. Будинки мають спокійне, стримане оформлення, що відповідає освітньому призначенню. Віконні прорізи великі, типові для шкільних приміщень. Будинок №4 має кутовий вхід та вивіску ліцею.
Цікаві факти
-
У період німецької окупації в приміщеннях школи, ймовірно, діяв шпиталь.
-
До 1953 року середня школа №15 була суто чоловічою.
-
Сучасний Львівський художній ліцей функціонує в будівлі №4, продовжуючи традиції освітнього закладу понад столітньої давності.
-
У 2008 році з нагоди 100-річчя відкриття гімназії на фасаді будинку встановлено меморіальну таблицю.
-
Будинки мають статус пам’яток архітектури місцевого значення під охоронними №1680-м (№6) та №1681-м (№4).
Що тут тепер?
У будівлі №4 сьогодні функціонує Львівський художній ліцей — спеціалізований освітній заклад з акцентом на образотворче мистецтво. Це один із провідних закладів середньої мистецької освіти у Львові. Будівля №6 залишається житловою, із збереженням частини допоміжних приміщень. Обидві споруди перебувають у доброму стані, фасади доглянуті, збережена первісна архітектура.
Список літератури
-
Бірюльов Ю. Архітектура Львова: Сецесія
-
Центральний державний історичний архів України у Львові, ф.2, оп.1
-
Мельник І. Львів. Архітектурна мозаїка