Житловий будинок

Формування вулиці

Вулиця Генерала Чупринки бере початок у середині XIX століття як частина стрімкого західного розширення Львова. Первісно ця територія належала до сільськогосподарських околиць, де стояли дачі, окремі двори, а також розташовувались міські маєтки та вілли. У 1870-х роках, після прокладання Галицької залізниці, навколишні терени перетворились на одну з найбільш престижних дільниць — Кастелівку.

Забудова нової міської вулиці — тоді Батореґассе — розпочалася зі зведення окремих вілл та прибуткових кам’яниць у стилях історизму, сецесії та модерну. У міжвоєнний період вулиця отримала назву 29 Листопада, під час радянської влади — Клепарівська, а з 1990-х років — на честь генерала УПА Тараса Чупринки (Романа Шухевича).

Сьогодні вулиця Генерала Чупринки є суцільним архітектурним ансамблем початку ХХ століття, де домінують риси віденської сецесії, неокласики, а також раціонального модерну.

---

2. Про будинок на вул. Генерала Чупринки, 6

Будівничі та стилі

Кам’яницю №6 споруджено у 1910–1911 роках за проєктом Ігнатія Кєндзерського та Адама Опольського. Вони створили типовий зразок урбаністичної орендної архітектури доби пізньої сецесії, поєднаної з мотивами неокласики.

Це чотириповерховий будинок, з видовженим прямокутним корпусом, що прилягає до вулиці. Фасад симетричний, динамічний за формою: ритм вікон порушується еркером і виступними ризалітами. В оздобленні використано стримані ліпні елементи, барельєфи, сандрики над вікнами, фільонки та профільований карниз. Верхню частину фасаду декоровано парними горельєфами.

Вхід акцентовано арковим порталом, сходова клітка розміщена в центрі, а планування квартир виконано у двотрактному варіанті з центральною віссю.

Хто ж власник?

Ім’я замовника достеменно не встановлено, проте характер споруди свідчить про її призначення як доходної кам’яниці для представників середнього класу. Як і більшість забудови Кастелівки, цей будинок був частиною інвестиційного житлового фонду.

У міжвоєнний період тут могли проживати службовці, інженери, вчителі, адвокати. Після 1940 року будівлю було націоналізовано, а в період незалежності квартири поступово приватизували.

Який вигляд має будинок?

Будинок має чотири поверхи і високий цоколь. Фасад симетричний, прикрашений еркером і скульптурними елементами, які особливо добре видно в зоні третього поверху. Верхній ярус декоровано барельєфними композиціями, що надають фасаду виразності. Дах — мансардного типу, з люкарнами.

Інтер’єри частково зберегли автентичні елементи: тераццо, перила з кованого металу, фрамуги над вхідними дверима, рельєфні стелі.

Цікаві факти

• У 2019 році було проведено реставрацію фасаду будинку з відновленням горельєфів і тинькування.

• Кам’яниця формує архітектурний тандем із сусідніми будинками по цій же забудовчій лінії, які також належать до періоду 1905–1914 рр.

• Архітектори Кєндзерський і Опольський працювали над кількома спорудами у Львові, але цей будинок — один із найвиразніших прикладів неокласики у житловій забудові Кастелівки.

Що тут тепер?

Будинок використовується за первісним призначенням — як житлова багатоквартирна кам’яниця.

писок літератури

1. Бірюльов Ю. Архітектура Львова: Час і стилі

2. Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці

3. Вуйцик В. Архітектурні ансамблі Львова

4. Центральний державний історичний архів України у Львові