Формування вулиці
Вулиця Генерала Чупринки є однією з найхарактерніших для західної частини Львова. Її історія розпочалась у другій половині ХІХ століття, коли місто активно розширювалося у бік передмістя Кастелівка. Ця територія раніше була малозаселеною, із сільськими садибами, виноградниками та дачами.
Зі зростанням Львова в 1870–1880-х роках район починає забудовуватись як елітна житлова зона. На тодішній вул. Баторія (Batoregasse) будувалися вілли, багатоквартирні будинки, школи, освітні установи. Забудову курирували найвідоміші архітектори Львова — Іван Левинський, Альфред Захаревич, Юзеф Авін, Юліан Захаревич, Тадеуш Обмінський.
У 1930-х вулиця мала назву 29 Листопада, у радянський період — Клепарівська, а з 1990-х — Генерала Чупринки, на честь командира УПА Романа Шухевича. Уся вулиця є зразком модерної міської забудови Львова початку ХХ століття, із домінуванням сецесії, неоромантизму та неокласики.
2. Про будинок на вул. Генерала Чупринки, 8
Будівничі та стилі
Кам’яниця на вул. Чупринки, 8 зведена у 1912–1913 роках за проєктом архітектора Юліуша Хорнунга — одного з представників львівської школи архітектури початку ХХ століття. Це триповерхова будівля з чіткою симетрією, яскравим декором та виваженою об’ємно-просторовою композицією.
Фасад оформлений у стилі віденської сецесії, з елементами історизму. Стримана колористика та ритмічна структура вікон доповнені декоративною ліпниною у вигляді рослинних орнаментів, класичними сандриками, балконами з металевими ґратами та еркерами. Центральний вхід акцентовано арковим порталом із розвиненим обрамленням.
Хто ж власник?
Будинок було споруджено як доходна кам’яниця, орієнтована на мешканців середнього класу. Замовником виступив, імовірно, приватний інвестор, як це було поширено в забудові Кастелівки. У міжвоєнний час у будинку проживали чиновники, підприємці, інженери, згодом — типові міські родини.
Після 1939 року будівлю націоналізували, а після здобуття незалежності України більшість квартир було приватизовано.
Який вигляд має будинок?
Це триповерхова кам’яниця з високим цоколем, симетричним фасадом та стриманим, але виразним пластичним декором. Вхід оформлений арковим порталом, балкони мають ковані огорожі, віконні прорізи декоровані геометричним і рослинним ліпленням. Дах — мансардний, з люкарнами.
В інтер’єрах імовірно збереглися тераццо, ліпнина, автентичні перила та двері з фрамугами.
Цікаві факти
-
Архітектор Юліуш Хорнунг також проєктував кілька будинків у центральному Львові, зокрема на вулицях Лепкого, Франка, Саксаганського.
-
Будинок №8 — частина ансамблевої забудови вулиці, зведеної в 1910-х роках.
-
Кам’яниця демонструє перехід від декоративної сецесії до стриманого модерну, характерний для архітектури 1910-х.
Що тут тепер?
Сьогодні будинок використовується як житловий, на першому поверсі можливе розміщення комерційних приміщень.
Список літератури
-
Бірюльов Ю. Архітектура Львова: Час і стилі
-
Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці
-
Вуйцик В. Архітектурні ансамблі Львова
-
Центральний державний історичний архів України у Львові