Формування вулиці
Вулиця Городоцька — одна з найстаріших, найдовших і найважливіших вулиць Львова. Вона бере свій початок від площі Кропивницького і простягається на захід міста, виходячи за межі історичного центру до колишнього передмістя Клепарів, а далі — до села Скнилів і летовища. Протягом століть вона служила головною дорогою на місто Городок — звідси й її історична назва.
Ще у XIV–XV століттях ця дорога була торговим шляхом, що поєднував Львів із Волинню та Холмщиною. Її активне урбаністичне оформлення почалося у середині XIX століття, після того як Австро-Угорська імперія надала місту нові перспективи економічного зростання. У 1861 році відкриття першої на території сучасної України залізниці Львів—Перемишль зумовило появу Головного вокзалу та перетворило навколишні землі на важливий транспортний та промисловий центр.
Завдяки цьому Городоцька стала однією з головних міських магістралей. Тут будувалися фабрики, склади, залізничні об’єкти, а також багатоповерхові кам’яниці та прибуткові будинки для залізничників, службовців, торговців. Багато будівель зводилося в стилях історизму, пізніше — у стилі модерн (сецесія), функціоналізму та конструктивізму.
У 1920–1930-х роках Городоцька була повністю замощена, нею курсували трамваї, і вона була однією з найважливіших транспортних артерій Львова. У радянський період тут збереглися ключові адміністративні установи, школи, медичні заклади та виробничі приміщення. Зараз — це одна з найактивніших вулиць міста з багатошаровим міським ландшафтом, який об’єднує промислову, житлову, транспортну та культурну інфраструктуру.
Будівничі та стилі
Будинок №67 на вулиці Городоцькій — триповерхова кам’яниця початку XX століття. Архітектура поєднує риси пізньої сецесії та неокласики. Фасад прикрашають симетричні аркові вікна, ліпнина з геометричними та рослинними мотивами, а також характерні балкони з кованими металевими огорожами. Можливо, споруда належала до прибуткового житла, яке було поширене в цьому районі у міжвоєнний період.
Хто ж власник?
Історичні джерела не зберегли повної інформації про первісних власників цієї будівлі. Відомо, що протягом XX століття вона використовувалася як житлова з комерційними приміщеннями на першому поверсі. У радянські часи тут могли діяти установи громадського користування, а верхні поверхи залишалися житловими. Нині будинок є змішаним — тут розміщені квартири та офіси.
Який вигляд має будинок?
Це триповерхова симетрична будівля з тинькованим фасадом світлої кольорової гами. Вікна — великі, з характерними для сецесії обрамленнями. Балкони — з металевими кованими поруччями. Будинок добре зберігся і ззовні зберігає історичний вигляд без значних змін.
Цікаві факти
-
Вулиця Городоцька вважалась «воротами» до Львова зі заходу і завжди була осередком промислового і транспортного життя.
-
Будинок №67 розташований у межах історичного промислово-транспортного вузла Львова.
-
Поблизу розташовані об’єкти модерністської архітектури 1930-х років та декілька пам’яток інженерної інфраструктури.
Що тут тепер?
Сьогодні будинок №67 використовується як житлово-комерційна будівля. Перший поверх займають офіси або приватні заклади, верхні поверхи — це житлові квартири. Будівля інтегрована в активну вуличну інфраструктуру Городоцької.
Список літератури
-
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. / Упоряд. М. Бевз, Ю. Бірюльов та ін. — Львів: Центр Європи, 2008.
-
Бірюльов Ю. Львів: архітектура кінця XIX — початку XX століття. — Львів: Центр Європи, 2010.
-
Лемко І., Михалик В. 1243 вулиці Львова (1939–2009). — Львів: Апріорі, 2009.
-
Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005.
-
Księga adresowa Królewskiego Stołecznego Miasta Lwowa 1932. — Lwów: Wydawnictwo Towarzystwa Wzajemної Pomocy, 1932.