Формування вулиці
Вулиця Генерала Чупринки — одна з найвиразніших магістралей Львова, що простягається від центру міста до західних районів. Історично вона виникла як продовження вулиці Коперника і тягнулася через давнє передмістя Кульпарків. Її формування почалося наприкінці XIX століття, коли ця частина міста активно забудовувалась у зв’язку з відкриттям залізниці, закладенням лікарні на Кульпаркові та розвитком інфраструктури на захід від історичного ядра Львова.
До 1930-х років вулиця носила назву Вул. 29 Листопада (на честь дати прийняття Конституції Польщі), а з 1940-х — Клепарівська. У 1990-х їй було присвоєно ім’я генерала Тараса Чупринки — бойового псевдо Романа Шухевича, головного командира УПА. Сьогодні вулиця є однією з головних транспортних артерій міста та прикладом архітектурної еволюції: від вілл і кам’яниць початку ХХ століття — до модерністичних і соціалістичних житлових масивів.
2. Про будинок на вул. Генерала Чупринки, 60
Будівничі та стилі
Будинок №60 — одна з типових вілл початку ХХ століття, збудована у 1912–1913 роках, ймовірно, за участі архітектурного бюро Івана Левинського або його учнів, які активно працювали в цьому районі у ті роки. Стилістично споруда належить до сецесії з елементами неоромантизму, з використанням асиметричних фасадів, різнопланових об’ємів і характерної для модерну декоративної цегли та тиньку.
Фасад вирізняється ризалітами, еркерами, сегментними вікнами та стриманим рослинним орнаментом. Віллу було зведено як односімейне або двосекційне житло для представників вищого середнього класу, найімовірніше — службовців, лікарів, викладачів.
Хто ж власник?
На початку ХХ століття будинок належав приватному власнику — ймовірно, професору або лікарю, з огляду на близькість медичних установ у Кульпаркові. У міжвоєнний період він функціонував як житлова вілла. Після 1939 року віллу націоналізували та переробили під багатоквартирне житло. За радянських часів тут також могли розміщуватись контори або партійні організації. Зараз будинок переважно житловий, частина приміщень — приватизована.
Який вигляд має будинок?
Це дво- або триповерхова вілла (залежно від перепаду висот), з високим цоколем, мансардою і характерною асиметричною об’ємною композицією. Покрівля — складної конфігурації, з великим ухилом. Вікна — аркові або прямокутні, часто зі збереженими дерев’яними рамами. На фасаді частково збережений ліплений декор у вигляді рослинних мотивів, профільованих карнизів, а також старовинні ковані балкони. Вхідна частина підкреслена порталом.
Цікаві факти
-
Будинок зведений у межах хвилі «садибної» забудови західних околиць Львова, яка відбувалась під впливом віденської школи містобудування.
-
У 1920–30-х роках цей район вважався престижним для життя інтелігенції та офіцерів.
-
У повоєнний час у будинку могли розміщуватись і комунальні установи — типовий сценарій для вілл такого типу.
Що тут тепер?
Сьогодні будинок зберігає функцію житла. У ньому проживають мешканці у приватизованих квартирах. Частина приміщень використовується під офіси або майстерні. Загальний архітектурний вигляд будівлі збережено — вона є важливим зразком міської віллової забудови Львова періоду модерну.
Список літератури
-
Бірюльов Ю. Архітектура Львова: Сецесія
-
Мельник І. Львів: Архітектурна мозаїка
-
Вуйцик В. Архітектура Львова