Житловий будинок

Формування вулиці

Вулиця Рене Декарта розташована в Залізничному районі Львова, у межах історичної місцевості Привокзальна. Свою назву вона отримала у 1946 році на честь Рене Декарта — французького філософа, математика й одного з основоположників раціоналізму. Однак вулиця має значно глибшу історію, яка починається ще у другій половині XIX століття.

Первісно вулиця була прокладена як частина нової забудови, що виникала поблизу вокзалу після його відкриття у 1861 році. До 1890-х років ця територія була малозаселеною і мала господарський характер. У 1891 році вулицю внесли до плану міста під назвою Нова дорога. З 1893 року вона отримала назву Костопальна бічна — через розташування поблизу підприємства з переробки кісток тварин, що виготовляло селітру та інші хімічні продукти.

У 1894 році вулицю перейменували на честь Яна Декерта — варшавського священика та активного діяча часів Речі Посполитої. Цю назву вона носила до 1946 року, коли її перейменували відповідно до нової радянської топонімічної політики. Із того часу вона відома як вулиця Рене Декарта.

Забудова вулиці сформувалась переважно на початку XX століття. Основну її частину становлять дво- та триповерхові житлові кам’яниці в стилях історизму та сецесії. Частина забудови збереглася до сьогодні, що робить вулицю Декарта зразком львівської міської периферії початку ХХ століття. У 2018 році вулицю зробили односторонньою для покращення дорожнього руху, однак вона зберегла характер затишної житлової вулиці з невеликим транспортним навантаженням.

Будівничі та стилі

Будинок №17 — це цегляна кам’яниця, зведена у 1910-х роках. Архітектурний стиль — пізня сецесія з елементами неокласицизму. Фасад оздоблений симетричними вікнами, профільованими карнизами та лаконічною ліпниною. Сходова клітка розташована в центрі, вхід з вулиці оформлений у вигляді порталу з кам’яним обрамленням.

Хто ж власник?

Історичні документи не зберегли імені первісного власника, однак за типовою схемою, це була приватна прибуткова кам’яниця, призначена для здачі житла в оренду. У міжвоєнний період тут мешкали залізничники, ремісники та дрібні службовці — типова соціальна структура для цього району Львова.

Який вигляд має будинок?

Кам’яниця має двоповерхову структуру, тинькований фасад з декоративним карнизом. Центральна вісь підкреслена входом з кам’яним обрамленням, а також симетричними вікнами по обидва боки. В оздобленні використовуються стримані декоративні елементи, зокрема гіпсова ліпнина над вікнами. Будинок має традиційний двосхилий дах із черепицею.

Цікаві факти

Вулиця Декарта забудовувалась синхронно з розширенням залізничної інфраструктури Львова.
Назва «Костопальна бічна» походить від рідкісного промислу, пов’язаного з кістками тварин, що був характерним для Привокзального району наприкінці XIX століття.
У 1930-х роках будинок №17 мав у дворі допоміжні споруди — сарай та дровітню, які не збереглися.
Вулиця носить ім’я філософа, хоча її первісне призначення було цілком утилітарним — житло для робітничого класу.

Що тут тепер?

Сьогодні будинок №17 використовується як житловий. Квартири приватизовані, фасад збережений у автентичному вигляді. У подвір’ї з’явилися нові господарські прибудови. У будівлі мешкають переважно сім’ї, деякі квартири пристосовані під майстерні або офіси домашнього типу. Сама вулиця залишається спокійною частиною району Привокзальна.

Список літератури

Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008.
Бірюльов Ю. Львів: архітектура кінця XIX — початку XX століття. — Львів: Центр Європи, 2010.
Лемко І., Михалик В. 1243 вулиці Львова (1939–2009). — Львів: Апріорі, 2009.
Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005.
Універсальна енциклопедія Львова / ред. А. Козицький. — Львів: Літопис, 2008–2010.