Житловий будинок

Формування вулиці

Вулиця Замарстинівська є однією з найстаріших вулиць Львова, яка бере початок від Підзамча і пролягає на північ у бік колишнього передмістя Замарстинів. Її назва походить від села Замарстинів, яке виникло у XV столітті навколо маєтку Зоммерштайна — німецького колоніста, що отримав земельну ділянку поза межами міста. Саме від імені засновника маєтку (Sommerstein) походить первісна німецька назва поселення — Sommersteinhof, яка з часом трансформувалась у Замарстинів.

У середньовіччі це була дорога, що вела від міста через дерев’яні і муровані мости до сільських поселень — Замарстинова, Голоска і далі на Брюховичі. У XVII столітті вона відома як Муровані Мости — на честь кам’яного мосту через штучне русло Полтви, створене для захисту міста.

З XVIII століття починається поступова забудова дороги, а з XIX століття, після входження Львова до складу Австро-Угорської імперії, Замарстинівська стає частиною регулярної вуличної сітки. Тут зводять кам’яниці, прокладають тротуари, влаштовують громадський транспорт. У 1930 році село Замарстинів офіційно приєднано до міста Львова, і вулиця перетворюється з передміської на повноцінну міську магістраль.

У 1940-х роках район Замарстинова зазнав масштабних змін: частина вулиці була включена до території Львівського гетто. У повоєнний час тут з’являються нові житлові масиви та будівлі в стилі функціоналізму.

Будівничі та стилі

Будинок №10 збудовано у 1910-х роках у стилі функціоналізму, популярному в той період у Центральній Європі. Це стримана за формою п’ятиповерхова будівля без зайвого декору, з чіткими геометричними формами та практичним плануванням. Стіни гладкі, вікна розташовані рівномірно, балкони виступають рівними горизонтальними площинами.

Хто ж власник?

У 1930-х роках у будинку функціонувала бібліотека «Життя», яка стала осередком культурного життя. Тут бували письменники Ярослав Галан, Юрій Великанович, Андрій Гаврилюк. Первісний власник будинку не встановлений.

Який вигляд має будинок?

Будинок п’ятиповерховий, витягнутий у плані, із симетричним фасадом. Усі елементи архітектури функціональні — вікна, балкони, входи розташовані відповідно до логіки планування. Будівля не має декоративної ліпнини, але вирізняється вишуканою стриманістю, властивою міжвоєнному модернізму.

Цікаві факти

У цьому будинку діяла одна з небагатьох безкоштовних бібліотек міжвоєнного Львова.
У 1950-х роках будівлю перебудовано в межах міської програми розширення житлового фонду.

Що тут тепер?

Сьогодні будинок залишається житловим, частина приміщень використовується як офіси, деякі квартири — у короткостроковій оренді.

Список літератури

Енциклопедія Львова. — Т. 2.
Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці. — Львів, 2008.
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. — Львів, 2008.
Історичні райони Львова: Замарстинів.
Львів у період модернізму: 1920–1930-ті роки.