Формування вулиці
Вулиця Замарстинівська — одна з найдавніших магістралей північної частини Львова. Її історія тісно пов’язана з давнім передмістям — селом Замарстинів, яке вперше згадується у джерелах XIV століття. Первісна назва цього поселення — Зоммерштайнгоф — походить від імені німецького колоніста Йоганна Зоммерштайна, який отримав цю землю під час німецької колонізації Галичини. Згодом назва трансформувалась у більш зручну для української мови форму — Замарстинів.
Замарстинів залишався окремим населеним пунктом аж до 1615 року, коли його офіційно викупило місто Львів. Незважаючи на це, ще кілька століть він зберігав сільську структуру з власним урядом і правовим порядком. Вулиця Замарстинівська почала формуватись як шлях до цього села — з Підзамча через міст через Полтву, далі в напрямку півночі. Впродовж XVIII–XIX століть тут виникали фільварки, цегельні, склади та дрібні промислові об’єкти.
На межі XIX–XX століття, із розвитком транспорту, вулиця стала важливою артерією, що з’єднувала передмістя із центральною частиною Львова. У 1920–1930-х роках вулицю активно забудовували новими житловими кам’яницями у стилі конструктивізму та модерну. У радянський період було зведено кілька багатоповерхових житлових будинків, але частина історичної забудови збереглась до сьогодні.
Будівничі та стилі
Будинок №11а споруджено близько 1910 року у стилі пізньої сецесії. Фасад оздоблено меандровим орнаментом, а також двома парами жіночих маскаронів на бічних ризалітах. Ці елементи характерні для сецесійної архітектури початку XX століття, що розвивалась у Львові під впливом віденської школи.
Хто ж власник?
Інформація про первісного власника наразі відсутня у відкритих джерелах. У 1991 році будівлю внесено до переліку пам’яток архітектури місцевого значення.
Який вигляд має будинок?
Будівля є триповерховою житловою кам’яницею з симетричним фасадом. Особливу увагу привертають декоративні елементи — меандри й маскарони, які збереглись у доброму стані. Архітектура виражає риси сецесії з характерною пластикою фасаду та стриманою кольоровою гамою.
Цікаві факти
-
Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення
-
Сецесійні маскарони з жіночими обличчями — рідкісний мотив, притаманний небагатьом кам’яницям у Львові.
Що тут тепер?
Наразі будинок використовується як житлова нерухомість. Інформація про комерційне використання чи наявність установ — відсутня.
Список літератури
-
Енциклопедія Львова. — Т. 2.
-
Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці. — Львів, 2008.
-
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. — Львів, 2008.
-
Галицьке передмістя: історичний огляд.
-
Львів: мандрівка крізь віки. — Львів, 2012