Житловий будинок

Формування вулиці

Вулиця Замарстинівська є однією з найстаріших у північній частині Львова та бере початок ще з XIV століття. Вона проходить територією колишнього села Замарстинів, яке впродовж століть було окремим поселенням з власною громадою та структурою, зокрема церквою, цвинтарем, фільварками та млинами.

Назва “Замарстинівська” походить від імені німецького колоніста Зоммерштайна (Sommerstein), який володів маєтком у цій місцевості. Після входження села до складу магістрату Львова в 1615 році, Замарстинів поступово втрачає самостійність, але лише в 1930–1931 роках офіційно приєднується до міста в межах урбаністичної програми «Великий Львів».

Вулиця відігравала важливу роль як магістраль, що з’єднувала середмістя з північними передмістями та дорогами на Жовкву, Рава-Руську й Брюховичі. У 1907 році нею проклали трамвайну лінію, що стало поштовхом до інтенсивної житлової та індустріальної забудови у першій третині XX століття. Сьогодні Замарстинівська зберігає історичне значення як одна з ключових міських осей.

Будівничі та стилі

Будинок №34 — триповерхова наріжна кам’яниця, збудована на початку XX століття у стилі історизму з елементами пізньої сецесії. Архітектура поєднує симетричний фасад із декоративними елементами: ліпниною, геометричними фризами та сецесійними маскаронами.

Хто ж власник?

Історичних даних про первісного власника не виявлено. У міжвоєнний період кам’яниця використовувалась як житлова будівля з крамницями на першому поверсі — типовий формат багатоквартирної міської забудови для середнього класу.

Який вигляд має будинок?

Це триповерхова наріжна кам’яниця з двома фасадами. Декор включає стилізовані ліпні вставки, балкони з кованими огорожами, сецесійні мотиви над вікнами. У загальному будівля зберегла автентичний вигляд, хоча деякі елементи модернізовано у післявоєнний період.

Цікаві факти

Замарстинівська — одна з небагатьох вулиць Львова, де збереглась велика кількість чиншових кам’яниць початку ХХ століття.
Вул. Замарстинівська відображає поступовий перехід від сільської до міської структури Львова.
У радянський період ця частина міста стала осередком робітничих кварталів і транспорту.

Що тут тепер?

Будинок №34 продовжує використовуватись як житловий, на першому поверсі функціонують комерційні приміщення (магазини, сервіси). Він зберігає історичну цінність і входить до периметру охоронної забудови історичного середмістя Львова.

Список літератури

Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008.
Вулиці Львова: довідник. — Львів: Літопис, 2001.
Львів: Історичні передмістя. — Львів, 2012.
Історія Львова: урбаністична структура. — Львів, 2015.
Пам’ятки та забудова Львова. — Львів: Апріорі, 2014.