Житловий будинок

Формування вулиці

Вулиця Замарстинівська є однією з найстаріших транспортних артерій північної частини Львова. Її історія тісно пов’язана з колишнім передмістям Замарстинів, яке вперше згадується в документах XIV століття як село, засноване довкола маєтку німецького колоніста Зоммерштайна (Sommerstein). Назва села — а згодом і вулиці — походить від трансформованої форми прізвища його засновника.

У середньовіччі ця територія була осередком сільського життя: тут розміщувались городи, фільварки, млини та господарства. Протягом XVII–XVIII століть Замарстинів поступово інтегрувався в економічну орбіту міста Львова, однак до початку XX століття зберігав самостійність як окрема громада. Саме вулиця, що пролягала від міського муру у напрямку Замарстинова, стала головною дорогою, яка з’єднувала село з містом.

У 1930 році Замарстинів офіційно увійшов до складу Львова в межах програми «Великий Львів», що включала анексію низки передмість з метою впорядкування міської інфраструктури та житлового фонду. У цей час почалася активна регуляція Замарстинівської вулиці — прокладання інженерних мереж, брукування, вирівнювання фасадної лінії забудови.

Архітектурна тканина вулиці надзвичайно строката: з одного боку збереглися автентичні будинки початку XX століття в стилях сецесії, функціоналізму, неокласицизму, а з іншого — масивна радянська забудова 1950–1970-х років із типовими багатоповерхівками та виробничими приміщеннями. Таким чином, Замарстинівська відображає поступову трансформацію околиці в повноцінний міський район.

Будівничі та стилі

Будинок №47 — типовий приклад житлової забудови початку XX століття у стилі сецесії. Він зведений із використанням традиційних матеріалів того часу, зокрема цегли та декоративної ліпнини. Архітектура будівлі відзначається асиметричністю фасаду, наявністю еркерів та балконів з кованими перилами, що є характерними рисами стилю сецесії.

Хто ж власник?

Первісно будинок належав приватному власнику. Після Другої світової війни будівля перейшла у власність держави, а в 1990-х роках більшість квартир були приватизовані мешканцями.

Який вигляд має будинок?

Будівля має три поверхи, з асиметричним фасадом, оздобленим декоративною ліпниною та балконами з кованими перилами. Вікна різної форми та розміру, що додає фасаду динамічності. Стан будинку — задовільний, з частковими ознаками поточного ремонту.

Цікаві факти

У міжвоєнний період у будинку розміщувалася приватна лікарська практика.
Під час Другої світової війни будівля зазнала незначних пошкоджень, які були відновлені в повоєнний період.
У 1970-х роках на першому поверсі функціонувала крамниця побутових товарів.

Що тут тепер?

Наразі будівля використовується як житлова, з комерційними приміщеннями на першому поверсі. Район залишається густонаселеним і добре забезпеченим транспортною інфраструктурою.

Список літератури

Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008.
Вулиці Львова: довідник. — Львів: Літопис, 2001.
Львів: Історичні передмістя. — Львів, 2012.
Історія Львова: урбаністична структура. — Львів, 2015.
Пам’ятки та забудова Львова. — Львів: Апріорі, 2014.