Формування вулиці
Вулиця Степана Бандери — одна з найважливіших магістралей Львова, яка з’єднує центральну частину міста із західними районами. Її формування припадає на другу половину XIX — початок XX століття, коли Львів стрімко розвивався в напрямку нової забудови за межами історичного центру.
Первісно ця вулиця називалася 3 Мая (Третього Травня) — на честь польської Конституції 3 травня 1791 року, і під цією назвою вона існувала до 1939 року. У міжвоєнний період вона була однією з найпрестижніших вулиць Львова. Тут розташовувалися навчальні заклади, зокрема Політехніка (нині — Національний університет «Львівська політехніка»), адміністративні установи та репрезентативна житлова забудова.
У радянський період вулицю перейменували спершу на вулицю Дзержинського, а в 1991 році вона отримала сучасну назву — на честь провідника українського націоналістичного руху Степана Бандери.
Траса вулиці пролягла вздовж важливих транспортних ліній, включно з колією, що з’єднувала Головний вокзал із центром міста, а також новими кварталами Львова, які розвивалися у напрямку до Клепарова та Замарстинова. У планувальному відношенні вулиця від початку проєктувалася як широка міська магістраль із трамвайною лінією та алеєю з деревами посередині.
Будівничі та стилі
Будинок на вулиці Степана Бандери, 24 у Львові, відомий як прибутковий будинок Берля Фінклера, є визначною пам’яткою архітектури початку XX століття. Споруджений у 1913 році за проєктом архітектора Фердинанда Касслера, будинок виконаний у стилі раціонального модерну з елементами орнаментальної сецесії. Фасад прикрашений рельєфами роботи скульптора Сигізмунда Курчинського, що додає будівлі виразності та художньої цінності.
Хто ж власник?
Первісним власником будинку був Берль Фінклер, який замовив його будівництво для отримання прибутку від оренди квартир.
Який вигляд має будинок?
Будівля розташована на розі вулиць Степана Бандери та Карпінського, що надає їй характерного вигляду “корабля” або “праски”. Фасад оформлений у стилі раціонального модерну з гротескним трактуванням ордерних елементів, що надає будинку оригінальної композиції архітектурних об’ємів.
Що тут тепер?
Сьогодні в будівлі розміщено поштове відділення №13.
Джерела:
-
“Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.” / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова та інші. — Львів: Центр Європи, 2008. — 720 с.
-
“Енциклопедія Львова” / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів: Літопис, 2007–2010. — Т. 1–3.
-
Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. “Бандери вул.” // 1243 вулиці Львова (1939–2009). — Львів: Апріорі, 2009. — С. 78–80.
-
Ігор Мельник. “Широка—Коперника. Вулиця Коперника” // Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів: Апріорі, 2012. — С. 56–58.
-
Уляна Щевйова. “Художні розписи у програмі оздоблення вхідних просторів житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.” // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2019. — №42. — С. 79–87.