Формування вулиці
Вулиця Степана Бандери — одна з найважливіших магістралей Львова, яка з’єднує центральну частину міста із західними районами. Її формування припадає на другу половину XIX — початок XX століття, коли Львів стрімко розвивався в напрямку нової забудови за межами історичного центру.
Первісно ця вулиця називалася 3 Мая (Третього Травня) — на честь польської Конституції 3 травня 1791 року, і під цією назвою вона існувала до 1939 року. У міжвоєнний період вона була однією з найпрестижніших вулиць Львова. Тут розташовувалися навчальні заклади, зокрема Політехніка (нині — Національний університет «Львівська політехніка»), адміністративні установи та репрезентативна житлова забудова.
У радянський період вулицю перейменували спершу на вулицю Дзержинського, а в 1991 році вона отримала сучасну назву — на честь провідника українського націоналістичного руху Степана Бандери.
Траса вулиці пролягла вздовж важливих транспортних ліній, включно з колією, що з’єднувала Головний вокзал із центром міста, а також новими кварталами Львова, які розвивалися у напрямку до Клепарова та Замарстинова. У планувальному відношенні вулиця від початку проєктувалася як широка міська магістраль із трамвайною лінією та алеєю з деревами посередині.
Будівничі та стилі
Житловий будинок (1908 р.), pозташований в периметральній забудові вулиці. Побудований для власника Юзефа Кьоніґа. Проект будинку виконав 1907 р. будівничий Владислав Гертман, проект фасаду – архітектор Юзеф Пйотковський. В 1910 р. архітектор Ігнатій Віняж виконав проект реконструкції першого поверху під магазин.
Який вигляд має будинок?
Джерела:
-
“Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.” / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова та інші. — Львів: Центр Європи, 2008. — 720 с.
-
“Енциклопедія Львова” / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів: Літопис, 2007–2010. — Т. 1–3.
-
Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. “Бандери вул.” // 1243 вулиці Львова (1939–2009). — Львів: Апріорі, 2009. — С. 78–80.
-
Ігор Мельник. “Широка—Коперника. Вулиця Коперника” // Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів: Апріорі, 2012. — С. 56–58.
-
Уляна Щевйова. “Художні розписи у програмі оздоблення вхідних просторів житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.” // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2019. — №42. — С. 79–87.