Формування вулиці
Вулиця Маєра Балабана у Львові має багату історію, що відображає розвиток міста та його єврейської громади. Вперше вона з’являється на карті Львова 1766 року, що свідчить про її існування вже в XVIII столітті. Спочатку вулиця мала назву Сонячна бічна перша зліва, оскільки прилягала до вулиці Сонячної. Назва “Сонячна” походила від синагоги “Ор Шемеш” (“Сонячне світло”), яка знаходилася неподалік.
У 1871 році вулицю перейменували на честь Берка Йоселовича, учасника повстання Тадеуша Костюшка. Під час німецької окупації, у 1943–1944 роках, вона носила ім’я Лесі Українки (Lesia Ukrainkagasse). Після Другої світової війни, у 1946 році, вулицю назвали на честь більшовицького діяча Сергія Лазо. Сучасну назву вулиця отримала у 1992 році на честь Маєра Шмуеля Балабана, видатного львівського історика єврейського походження.
Вулиця Балабана розташована в історичному Краківському передмісті, яке традиційно було заселене єврейською громадою. Забудова вулиці переважно сформувалася на межі XIX–XX століть і включає прибуткові будинки в стилях класицизму та модерну, а також промислові споруди.
Маєр Балабан (1877–1942) був видатним істориком, педагогом та рабином, який зробив значний внесок у вивчення історії євреїв у Польщі та Галичині. Він народився у Львові в сім’ї, що займалася друкарством, і здобув освіту у Львівському університеті. Балабан є автором понад 1000 праць, присвячених історії єврейських громад, зокрема Львова.
Назва вулиці на честь Маєра Балабана підкреслює важливість єврейської спадщини Львова та вшановує пам’ять про його внесок у дослідження історії єврейської громади міста .
Будівничі та стилі
Будинок за адресою вулиця Маєра Балабана, 20 у Львові є триповерховою прибутковою кам’яницею, зведеною на початку XX століття в стилі модерн. У 1910-х роках тут діяло бюро реклами та афіш М. Гереніка. З 1924 року в будівлі розташовувалася синагога «Кегілат Шабат». У 1930-х роках тут працювала кравецька майстерня Г. Блязера.
Що тут тепер?
Сьогодні будинок використовується як житловий.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/129.
- ДАЛО 2/1/131.
- Almanach Zydowski Hermana Stachla (Lwow, 1937).
- Kotlobulatowa I., Lwow na dawnej pocztowce (Krakow, 2002).
- Ksiega adresowa krolewskiego stolecznego miasta Lwowa, 1914.
- Lewicki Jakub, Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warsaw: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Wydawnictwo Neriton, 2005).