Дитячі та юнацькі роки провів у Тернополі, де здобував освіту в місцевій гімназії. Вже тоді проявив інтерес до архітектури, що згодом визначило вибір його майбутньої професії. У 1898 році вступив на відділ архітектури Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (нині – Національний університет «Львівська політехніка»). Серед його викладачів був один із найвпливовіших архітекторів того часу – Іван Левинський, під чиїм керівництвом він поглиблював свої знання та вдосконалював майстерність.
Після закінчення навчання в 1904 році розпочав професійну діяльність у відомій архітектурній фірмі Левинського, де працював до 1919 року. Був автором або співавтором численних проєктів будівель, що зводилися фірмою, однак точний ступінь його участі у багатьох з них визначити складно. Важливе місце у його творчості займав пошук виразного українського стилю в архітектурі – аналогічно до інших національних стилів, що активно формувалися в Європі на межі XIX–XX століть. Значний вплив на його творчість мали ідеї австрійського архітектора Отто Вагнера. Його проєкти вирізняються гармонійним поєднанням модерну з народними мотивами, через що стиль Лушпинського часто описують як «гуцульська сецесія». Окрім того, він створив низку будівель у стилі візантійсько-романської стилізації, що додавало його роботам особливого характеру.
Велику увагу приділяв дослідженню народної архітектури. Подорожуючи Карпатами, він робив зарисовки гуцульських і бойківських будівель, що нині зберігаються в Національному музеї у Львові. Його малюнки дерев’яних церков уперше були представлені на архітектурній виставці у Львові 1910 року, а в 1915 році він організував персональну виставку в Національному музеї. Надалі його праці з народного будівництва отримали широке визнання – Державна комісія відбудови краю видала альбом його проєктів житлових і громадських споруд для сільської місцевості. У 1920 році вийшов друком його альбом «Дерев’яні церкви Галичини XVI–XVIII ст.», який став вагомим внеском у вивчення та збереження традиційного сакрального мистецтва регіону.
