Готель «Краківський»

Формування вулиці

Будинок розташований на розі сучасної площі Соборної та вулиці Пекарської — одного з найдавніших шляхів Львова, який від середньовіччя вів до Личаківської брами та Пекарської дільниці. Площа Соборна сформувалася після ліквідації австрійською владою частини міських укріплень наприкінці XVIII – на початку XIX століття. До 1946 року вона мала назву Бернардинська площа, оскільки прилягала до монастиря бернардинців. Саме на цьому престижному куті міста ще у XIX столітті діяв однойменний готель «Краківський», який у 1911 році був розібраний для спорудження нового, значно більшого комплексу.

Хто ж власник?

Новий готель спорудили у 1913–1914 роках за замовленням Товариства взаємодопомоги державних урядовців (Towarzystwo Wzajemnej Pomocy Urzędników Państwowych). Проєкт переміг у спеціальному архітектурному конкурсі, після чого його реалізували архітектор Міхал Лужецький у співпраці з будівельною фірмою Едмунда Жиховича. Одночасно було зведено цілий комплекс будинків уздовж початку вулиці Пекарської, що утворив єдиний архітектурний ансамбль.

Який вигляд має будинок?

Колишній готель є однією з наймасштабніших споруд львівської сецесії. Це монументальний шестиповерховий наріжний будинок, виконаний у стилі раціонального модерну з використанням елементів неоренесансу та неоготики. Архітектура вирізняється стриманими, геометризованими фасадами, великими вертикальними площинами вікон, характерними еркерами та пластичним декоративним оздобленням. Особливу мистецьку цінність становлять вітражі на сходовій клітці, виконані відомою краківською майстернею Станіслава Габріеля Желенського. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення.

Цікаві факти

На момент відкриття «Краківський» вважався одним із найсучасніших і найкомфортніших готелів Львова. Його обладнали за найновішими технічними стандартами початку XX століття, а великі громадські приміщення та ресторан зробили його одним із центрів міського життя. Перед початком будівництва було проведено відкритий архітектурний конкурс, у якому взяли участь провідні архітектори Галичини. Реалізований проєкт став одним із найкращих прикладів переходу від декоративної сецесії до стриманого модернізму у львівській архітектурі.

Що тут тепер?

Після Другої світової війни будівля втратила функцію готелю. У різний час тут розміщувалися державні установи, зокрема Апеляційний суд Львівської області та Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз. Після реконструкції на початку XXI століття споруда використовується переважно як адміністративно-офісний комплекс, при цьому зберігаючи свій історичний вигляд і статус пам’ятки архітектури.