Житловий будинок

Формування площі

Площа Маркіяна Шашкевича—історичний центр у районі Цитадель, створений у 1913 році як символ української культурної ідентичності. Названа на честь поета-просвітителя Маркіяна Шашкевича, її планування поєднувало відкритий простір для зібрань, публічних заходів та урочистостей, а також зелений сквер. Ця локація стала важливою міською вузловою точкою між вулицями Дорошенка, Бандери та Ставропігійською, і з моменту створення відіграє роль громадського осередку — від культурних подій і мітингів до радянських пропагандистських заходів. У 1991 році було відновлено її історичну назву.

Будівничі та стилі

Житловий будинок на площі, під номером 3, було споруджено приблизно в 1911–1912 роках. Його створили разом із будинками № 1 і № 2 у межах проєкту архітектурної групи Івана Левинського та Йосипа Делькевича. Будівля виконана в стилі геометричного модерну з елементами декоративної сецесії: чітка симетрична композиція, фасад із маскаронами або декоративними консолями, композиційно інтегрована у цілісний ансамбль площі.

Хто ж власник?

Первісними замовниками виступили міські культурні заклади, що відповідали за забудову площі як урбаністичного кута. Після націоналізації в радянський період будівлі використовувались як житлові та офісні приміщення. Сьогодні житловий будинок перебуває у приватній співвласності мешканців квартир, які здійснюють управління через комунальні структури.

Який вигляд має будинок?

Житлова чотириповерхова кам’яниця з симетричним фасадом, оздоблена декоративним тинькуванням. Фасад прикрашений конфігураціями маскаронів або стилізованих консольних елементів, розташованих у верхній частині будівлі. Вікна й двері зберегли автентичні форми, фасад відомий своєю стриманістю, геометричною чіткістю і ознаками модерну. У дворі — арочний проїзд та господарські прибудови, типовий для прибуткових кам’яниць початку XX століття.

Цікаві факти

Будівля була частиною цілісного комплексу № 1, 2 і 3, що створювали гармонійний фасад площі та підкреслювали її архітектурне єднання.
Архітектор Левинський використовував у своєму проєкті принципи українського модерну, поєднуючи автентичні мотиви із сучасними формами.
Площа Шашкевича протягом XX століття залишалася важливим громадським майданчиком — як для культурних, так і пропагандистських заходів.
Будівля № 3 часто згадується як приклад «прибуткових будинків» Левинського з геометричним модерном, поруч з фасадами на інших номерах.

Що тут тепер?

На 1‑му поверсі розміщено приватні офісні приміщення або магазини. Верхні поверхи зайняті житловими квартирами.

Список літератури

І. Крипякевич. Історичні прогулянки по Львову
Ф. Делькевич й І. Левинський: житлові будинки у стилі геометричного модерну
Центр міської історії. Шашкевича М.: забудова площі