Станіслав Дец (Stanisław Dec, 1862–1943) — львівський архітектор, скульптор і декоратор, який поєднав у своїй творчості архітектурне проєктування та художню пластичну оздобу. Один із тих митців, що формували унікальне обличчя Львова періоду модерну, Дец був тісно пов’язаний із мистецькими та технічними колами міста.
Освіту здобував у Львові, де протягом 1892–1895 років навчався одночасно у Львівській художньо-промисловій школі та в Політехнічному інституті. Завдяки цьому поєднав технічну базу архітектора з художньою майстерністю скульптора, що згодом стало визначальною рисою його професійного стилю.
Свою діяльність зосередив у Львові, де з кінця ХІХ століття і до початку Першої світової війни активно працював як проєктант і виконавець декоративного оздоблення. Його роботи відзначаються вдалим поєднанням архітектурної структури з пластичними фасадними елементами — рельєфами, фризами, скульптурними вставками. Він працював переважно в стилі сецесії, а також використовував неоготичні мотиви — стрілчасті арки, фігурні обрамлення, загострені фронтони.
Станіслав Дец проєктував та оздоблював здебільшого житлові прибуткові кам’яниці, які зводилися для представників середнього класу, особливо в районах Кастелівки, Франківської дільниці та в межах нової міської забудови. Часто поєднував функції архітектора і скульптора на одному об’єкті — сам виконував фасадні рельєфи, герби, декоративні композиції з алегоричними фігурами, жіночими головами, флоральними мотивами тощо. Це забезпечувало єдність стилю і авторський контроль над естетикою будівлі.
У міжвоєнний період відійшов від активного проєктування, проте продовжував займатися малими скульптурними формами, працював у приватних замовленнях. Його творчість увійшла в контекст загального розвитку львівського модерну і демонструє характерний симбіоз технічної культури і пластичної виразності.
Помер у 1943 році у Львові. Його спадщина — це приклад художньо-інтегрованого підходу до архітектури, який і сьогодні зберігається в міському ландшафті Львова