У Львові збереглося небагато прикладів сакральної архітектури з елементами модерну. Багато з цих будівель втрачено назавжди через війни, радянську перебудову чи недбалість, а ті, що вціліли, часто втратили свій первісний вигляд. Однак навіть ті, що збереглися, залишаються маловідомими та малопоміченими навіть серед львів’ян.
У новому матеріалі ми намагатимемося привернути увагу до цієї маловивченої частини історії міста, розповівши про сакральну архітектуру модерну, її корені, характерні риси та вплив на архітектурний ландшафт Львова.
Монастир Єзуїтів “Domus Recollectum”
Церква Святого Йосифа Обручника на вулиці Залізняка у Львові, розташована в затишному районі Новий Світ, колись була реколекційним домом єзуїтів. Ідея будівництва належала о. Станіславу Сопруха, який прагнув створити простір для духовного відновлення не лише для духовенства, а й для робітників та ремісників. Завдяки підтримці фундації єзуїтів, у 1906 р. було придбано земельну ділянку за два роки будівництво було завершено. Згодом, у 1914–1916 рр., при реколекційному домі був збудований костел святого Йосифа і блаженного Анджея Боболі за проектом архітектора Станіслава Дидека, що став важливим осередком духовного життя для єзуїтів.
Храм постраждав під час Другої світової війни від обстрілів, а після війни радянська влада передала частину будівлі для шкільних потреб, змінюючи її структуру. Лише у 1991 р.і будівлю передали греко-католицькій громаді, а в 1993 р. храм освятили на честь святого Йосифа-Обручника.
Головна будівля вирізняється архітектурою у стилі віденського модерну: три поверхи з мансардою, високий цоколь, пласкі перекриття. Фасад прикрашений витонченими арками головного входу, увінчаними великим напівкруглим вікном. Колись його доповнював рельєфний образ Богоматері, що створював гармонію з розташованими поруч скульптурами святого Станіслава Костки та блаженного Анджея Боболі. Ці витончені статуї, виконані в 1911 р. талановитим скульптором Станіславом Пйонтковичем, відзначалися глибоким символізмом та майстерністю. В інтер’єрі храму вражає гра світла й тіні, створена високими парними вікнами, що акцентують хрестові склепіння. Простір центрального нефа розділений на три частини, а гранітні стовпи підтримують аркади між ними. Задня частина храму завершується апсидою, що плавно переходить у квадратні захристію й скарбницю. Профільовані карнизи та ввігнутий фронтон центрального нефа, який увінчаний аркою, додають будівлі витонченості та гармонійності.
Внутрішній простір освітлюють високо розташовані парні вікна, а між нефами — аркади на гранітних стовпах. У декорі мінімалізм поєднується з грою світла та тіні. Оригінальні розписи 1923 р., на жаль, не збереглися, натомість у 2003 р. храм прикрасили неовізантійськими розписами Святослава Владики та Данила Турецького.
Каплиця Ісуса Милосердного та Матері Божої Неустанної Помочі
Митрополична базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, також відома як Латинська катедра, розташована у самому центрі Львова на площі Катедральна 1. Вона вражає не лише своїм внутрішнім оздобленням, але й зберігає велику кількість святих мощей та цінних історичних пам’яток.
Особливою окрасою катедри є його вівтарі, яких збереглося дев’ять. На вході нас одразу зустрічає каплиця Ісуса Милосердного та Матері Божої Неустанної Помочі. Її збудував Петро Мілевський у першій половині XVIII століття. Каплиця знаходиться в південно-західній частині катедри та має подвійну назву завдяки двом відомим образам: Ісуса Милосердного та Матері Божої Неустанної Помочі. Образ Матері Божої додали пізніше, під ним знаходиться символ IHS, що означає “Ісус – Спаситель людини”.
Оформлення каплиці виконано у стилі сецесії. Вівтар зроблений із коричневого мармуру, має хрест біля підніжжя та статуї Матері Божої і святого Яна Євангеліста. На стінах розміщені мармурові барельєфи, зокрема “Вхід до Єрусалиму” та “Падіння Ісуса біля хреста”. Живопис зображує сцени зцілення сліпого хлопчика, Воскресіння Христа та Євхаристійні символи. У вівтарній ніші встановлено статую святого Йосифа з Дитям.
У каплиці зберігається срібний релікварій із мощами святого Зиґмунта Ґораздовського, покровителя бідних у Львові, канонізованого у 2005 році. Також тут розміщені пам’ятні таблиці на честь львівських єпископів XX століття: Болеслава Твардовського, Мар’яна Реховича, Яна Новіцького, Євгеніуша Базяка та Мар’яна Яворського.
У вході до каплиці зберегли епітафії каноніка Петра Мілевського та його батька, перенесені з розібраної у 1762 році каплиці Мілевських. Оскільки каплиця Ісуса Милосердного розташована найближче до входу в катедру, саме тут встановлюють різдвяний вертеп, а в час Великого посту – Гріб Господній.
Передпоховальна каплиця «Бет Тахара» (1911-1914)
Передпоховальна каплиця «Бет Тахара» була побудована на Новому єврейському кладовищі у Львові в 1911–1914 роках. Проект створили архітектори Роман Фелінський та Єжи Гротовський, а будівництво виконала архітектурно-будівельна фірма Міхала Уляма. Унікальне архітектурне рішення каплиці об’єднало різні стилі та елементи: неокласицизм, сецесію та характерні риси традиційної єврейської архітектури.
Інтер’єр каплиці прикрашали фрески та вітражі, створені художником Феліксом Вигживальським. Незвичне трактування передпоховальної будівлі викликало тривалі дискусії серед архітекторів та інженерів, адже поєднання стилів і новаторський підхід до дизайну вирізняли «Бет Тахару» серед інших сакральних споруд Львова.
Монументальна споруда з мідною банею, центричною композицією та портиками на чотири боки стала справжньою окрасою Нового єврейського кладовища. На жаль, у 1942 році каплиця була знищена нацистами, розділивши долю багатьох єврейських ритуальних споруд Львова. Територія Нового єврейського кладовища згодом була приєднана до Янівського кладовища, і сьогодні воно більше не існує.
Сакральна архітектура Львова в стилі сецесії гармонійно поєднує європейські тенденції початку ХХ століття з місцевими традиціями. На жаль, багато таких пам’яток, як каплиця «Бет Тахара», були зруйновані, проте ті, що збереглися, є важливою частиною архітектурної спадщини міста. Витончені та маловідомі, вони відображають багатогранність історії Львова і потребують популяризації та дослідження для збереження їхнього культурного значення.
Фото та матеріали: Віталія Лучечко
Джерела:
Інтерактивний Львів. Вул. Залізняка, 11 – Церква св. Йосифа-обручника ( https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/zalizniaka-11-church/)
Інтерактивна карта Української Греко-католицької Церкви (https://map.ugcc.ua/view/302-hram-svyatogo-yosyfa-ss-svyatogo-vinkentiya-lviv)
Твоє місто. Що має побачити кожен львів’янин. Церква святого Йосифа Обручника (https://tvoemisto.tv/exclusive/shcho_maie_pobachyty_kozhen_lvivyanyn_tserkva_svyatogo_yosyfa_obruchnyka_116563.html)
Львів. Церква Святого Йосифа (https://ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/lviv/lviv-tserkva-svyatogo-iosyfa)
Митрополична базиліка. Собор Успіння пресвятої Діви Марії у Львові (https://lwowskabazylika.org.ua/uk/kostel/arkhitektura/)
Прадідівська слава. Каплиця Бет-Тахара , фрагменти інтер’єру
(https://www.pslava.info/LvivM_ShevchenkaVul_JanivskyjCvynt128_041-2,224842.html)
Праця Бірюльова Ю. “Мистецтво львівської сецесії”
Інтерактивний Львів. Територія Янівського цвинтаря – передпоховальна каплиця “Бет-Тахара” (https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/beit-tahora/)
Вікіпедія: Янівський цвинтар
